17 жовтня 2017

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ В РЕАЛЬНИХ ОСОБАХ І ФАКТАХ СЕЛО ЗАСУЛЛЯ НА ЛУБЕНЩИНІ: ТІЛЬКИ РІШУЧИМ І СМІЛИВИМ ПОСМІХАЄТЬСЯ ДОЛЯ

Проект «Рушники Малишкового краю» завдяки підтримці ГО «Народна Рада Обухова» (Голова Правління Ігор Лавренюк) дає нам, його учасникам, не тільки можливість дійти до людей із життєстверджуючими ідеями українського народного мистецтва, а й познайомитися з різними куточками України. Остання виставка проекту – на Дні Засульської об’єднаної територіальної громади Лубенського району на Полтавщині. Розгорнута нами виставка обухівських «шитих» рушників майстринь Світлани Зохнюк, Надії і Вероніки Поліщук, Антоніни Сайдалієвої, лозоплетіння заслуженого майстра народної творчості України Галини Кучер, коренеплетіння заслуженого майстра народної творчості України Раїси Корякіної, вузлових ляльок Світлани Біркіної, а також родових сорочок обухівської письменниці  Наталі Любиченко проклала мистецький місток між Обуховом з Київщини і полтавським Засуллям. Хоча історична «кладочка» між нами вже була давно. Обухівці знають, що три століття тому після чергового спустошення наше містечко було заселене вихідцями з полтавської землі, які принесли з собою і рушник з Деревом життя. Під впливом місцевих умов з часом він набув своїх особливостей, і тепер відроджений обухівський «шитий» рушник ми широко презентуємо по всій Україні. Але не про це зараз мова.

У матеріалі, що прочитаєте нижче, є потреба ознайомити вас, краяни, з громадою села Засулля та ще майже чотирьох десятків сіл, які оголошену державою децентралізацію сприйняли як можливість змінити своє життя і минулого року об’єдналися у єдину громаду. Вони живуть і працюють у нових умовах всього дев’ять місяців, але набутий ними досвід дуже красномовний і повчальний. Не скорившись процесам занепаду і виродження, які панують у більшості українських сіл, вони сміливо перетворюють ці негативи на позитив і впевнено планують успішну перспективу. Про це наша розмова з головою Засульської об’єднаної територіальної громади Сергієм Івановичем Бондаренком. 

  • Я спочатку не був прихильником децентралізації, бо у нас куди не кинь – скрізь проблеми. Але коли вникнув у її суть, то зрозумів, що це можливість по-новому почати будувати життя в селі. Чим більша громада, тим більша її спроможність до самовиживання. Тому наша сільська рада звернулася до усіх 25 сільських рад об’єднатися в єдину громаду у межах Лубенського району. Почали ми цей процес у травні минулого року. Розіслали свої пропозиції. Я їздив по селах, зустрічався з людьми, наслухався багато чого негативного, але поступово від звинувачень і образ люди перейшли до питання: «А що робити?» І тут вже почався конструктивний діалог. Я висував переконливі аргументи за об’єднання. У результаті громадських слухань на пропозицію засульчан відгукнулися 11 сільських рад (це 38 сіл) із населенням 18 тисяч. На сьогодні це найбільша сільська громада в Україні. Вибори голови відбулися 18 грудня 2016 року, в результаті яких я став головою об’єднаної громади. Колишні сільські голови автоматично стали старостами сіл і будуть виконувати ці повноваження до наступних виборів 2020 року.
  • Основна перевага децентралізації – бюджет, який пішов до громад. Який бюджет отримала ваша громада, до якої ввійшли і дотаційні села?
  • Для порівняння. До об’єднання ми мали річний бюджет сільських рад 35 мільйонів гривень, районний мав 32 мільйони, разом 67. Проаналізувавши свої можливості, закривши «тіньові» діри, на 2017 рік ми затвердили річний бюджет 78 мільйонів. Нагадаю, що найбільша частина бюджетних надходжень – це податок з фізичних осіб (60 відсотків від загального обсягу), плюс стовідсотково податок на землю та акциз. За рахунок виведення значних коштів із «тіні» на сьогодні ми маємо вже 89 мільйонів надходжень, тобто йдемо з перевиконанням. Крім цього, отримали ще 11 мільйонів державної субвенції на придбання необхідної техніки (екскаватора, косилок, машин для ремонту доріг, заготівлі дров і т.п.). Вона потрібна нам для обслуговування сільської інфраструктури. Інтенсивно розробляємо проекти енергозбереження. На один з них – заміну вікон в опорній школі – за допомогою народного депутата Костянтина Іщейкіна отримали ще 2,4 мільйона державних коштів. Тобто ми маємо з чим господарювати.
  • Надходження це добре. Але їх треба розумно і ефективно освоїти.
  • Для того потрібна ефективно працююча структура управління громадою. Вивчивши усі аспекти потреб і проблем, ми утворили ефективно працюючий виконком, який за потребою удосконалюємо. Створили відділи: економічного розвитку, торгівлі та інвестицій, фінансовий, освіти і культури, житлово-комунального господарства та інші. Є у нас у штаті інспектор з праці, окремо енергоменеджер, з яким ми щомісячно аналізуємо енерговитрати бюджетних установ, розглядаємо можливості їх зменшення. (Ред. на днях при централізованій бухгалтерії відділу культури у виконкомі вводиться посада інженера з капітального будівництва і ремонту закладів культури). Так як посадовці місцевих органів прирівнюються до держслужбовців, то кожен зайняв свою посаду на конкурсній основі. Оплата праці у них така: оклад, плюс виплата за ранг, вислугу, 50 відсотків за інтенсивність і премія.
  • І цільові соціальні програми у вас працюють?
  • Працюють і бюджет це дозволяє. Наприклад, ми сплатили півмільйона перевізнику за пільгові перевезення, 130 тисяч гривень виділили постраждалим від стихії, допомагаємо онкохворим і тим, хто йде на операцію. Вперше за всю історію наші педагоги до дня вчителя отримали з сільського бюджету по окладу. Так само отримають спеціалісти до дня працівників культури.
  • Від упевненості у правильності своїх дій, знань і досвіду складається враження, що Ви, Сергію Івановичу, головували усе життя, причому успішно і безконфліктно з вищою владою.
  • Не зовсім так. Я був директором Войнихівського сільськогосподарського училища. Як самовисуванець обраний сільським головою с. Засулля 2006 року, причому без жодної агітки. Ця справа була для мене новою, тому я наполегливо вчився. Підштовхували мене до цього і численні опоненти, яким я тепер дуже вдячний. Завдяки їм я добре орієнтуюся в законодавстві, в усіх аспектах сільського життя, і в політиці теж, контролюю кожен свій крок, щоб не допустити помилки. Зауважу, що ніколи не перебував у жодній партії, хоч тиск від них завжди був. Особливо важким був період з 2010 року, коли до влади прийшли регіонали. Я знову був обраний людьми, а от до депутатського корпусу пройшла більшість від цієї політичної сили. Давили і вони мене, і районна влада: заводилися справи, писалися скарги – навіть до самого Януковича!  Нарешті 2012 року депутатська більшість висловила мені недовіру. Подавав я касації до суду, добивався перевиборів, але окупаційна влада три роки керувала селом - аж до виборів 2015 року. За цей час я не полишав громадської роботи: співпрацював з фермерами, підтримував врадіївську ходу, брав участь у подіях на Майдані. У виборах до місцевих органів влади 2015 року я знову як самовисуванець був обраний людьми.
  • Як тепер складаються стосунки з вищою владою?
  • Обласна влада нас не помічає. Райдержадміністрація чинила опір нашому об’єднанню, а з районною радою ми співпрацюємо, її очолює молодий і порядний фермер. Але за будь-яких умов ми мусимо з усіма мати ділові стосунки, бо залишається ще багато невирішених, у тому числі і законодавчо, питань щодо землі, рухомої і нерухомої комунальної власності і т.д. Тут потрібен чіткий розподіл і законодавче забезпечення. Поки що цього нема. Ось один з парадоксів. Центральні дороги належать автодору. Вони їх не ремонтують, а щоб нам узятися ремонтувати, то мусимо брати у них дозвіл. Так ремонтуємо і свої, і їхні дороги.
  • Ви стали на самостійний шлях, торуєте його власними силами. Які висновки Ви можете на сьогодні зробити? Чи об’єднуватися громадам і як?
  • Децентралізація – це можливість громад вирватися із залежності від вищої влади і господарювати самостійно. Це набагато ефективніше і оперативніше. Ми без вказівок і дозволів згори керуємо освітою і медициною, дивимося, де нам скоротити, а де відкрити той чи інший заклад, керуючись основним завданням – максимально наблизити усі послуги до людини. Ми побачили свій потенціал і шляхи безперешкодної його реалізації. Розуміння і підтримку депутатів теж маємо, виконком реалізує прийняті сесією рішення. Ми господарюємо самостійно всього дев’ять місяців, а наш економічний відділ вже розробляє кілька проектів: оголошено тендер на будівництво каналізаційного колектора в Засуллі, розробляється проект будівництва сміттєвого полігону з сортувальною лінією. За енергозбереження я вже сказав. Після приєднання до європейської ініціативи «Угоди мерів» ми взяли на себе зобов’язання до 2025 року зменшити викиди в атмосферу на 30 відсотків. Взялися і за ремонт адмінприміщення з будинком культури і бібліотекою. До речі, це приміщення побудоване у 1967 році аврально за три місяці до 50-річчя «великого жовтня» на фундаменті знищеної у 1930-х роках п’ятикупольної церкви. Ще одна порада тим, хто ще не об’єднався: чим більша громада, тим більші у неї можливості. У такій громаді слабші підтягнуться до сильніших, вона буде невразлива до зовнішніх впливів. Як члени Асоціації об’єднаних громад України,  до якої входять півтисячі громад, ми узагальнюємо свій досвід, ділимося ним, відстоюємо спільні інтереси. Нам нелегко все дається, але ми бачимо реальний позитивний результат. Приєднуйтеся до нас.

                         Розмову вела Олена Артюшенко

Хто хоче переконатися у правдивості сказаного, ознайомтеся з інформацією про Засульську ОТГ в Інтернеті.

Цитата

«Поки ти один, ти нічого не можеш змінити. Коли громада об’єднується, вона перетворюється на силу, яку неможливо перемогти» –
Ігор Лавренюк.
 
 

Круиз на катамаране в Таиланде Онлайн бронирование отелей по всему миру Отдых на Лазурном берегу Туры в Париж Экскурсии по Парижу Онлайн бронирование отелей по всему миру Горнолыжные туры в Альпы Продаж живина, сальцій, комбікорм