24 апреля 2018

КОРОВАЮ-РАЮ, Я ТЕБЕ ВИБИРАЮ

Великого резонансу набувають публікації в нашій газеті колишніх весільних знімків, на яких обухівці пізнають своїх рідних, близьких, знайомих. Читачі щиро перейнялися цією темою, полинули у спогади, а руки потяглися до сімейних альбомів. Крім схвальних відгуків, які отримує ініціатор і автор цих досліджень і публікацій письменниця Наталя Любиченко, обухівці масово почали нести світлини своїх батьків, родичів, щоб і вони з’явилися на сторінках газети. Як ділиться Наталя Василівна, бажанням узнати, дослідити життя своїх ще недалеких предків запалюються все більше наших читачів. Ці позитивні тенденції радують і письменницю, і краєзнавців, адже їм відкривається обшир несправедливо напівзабутої минувшими обухівських родів,  які віками живуть на цій землі. Деякі наші читачі відгукуються на ці публікації своїми письмовими спогадами, а то й віршами. Сьогодні пропонуємо один з них.

ОБУХІВСЬКІ МАДОННИ

Стоять обухівські мадонни

У вишиваних сорочках

І у віночках яро-барвінкових –

Тримають небо на своїх плечах.

Лице у кожної – ну, хоч води напийся,

В вінку-короні – царська голова.

І душі в них – як чистая криниця,

Своїх родів неспивана вода.

А скільки віри в пароньку обрану,

Коли минають батьківський поріг!

Бо є вінок весільний і сорочка вишивана –

Нового роду вічний оберіг.

І скільки їм зозулі накували

У парі з милим на землі прожить –

Вінок восковий і сорочку вишивану

Своїм вже дітям наказали:

«Завжди бережіть!»

Ідуть у вічність із Обухова Мадонни,

На фото залишаючи свій слід.

Сорочку вишиту,

барвисте щастя – свій вінок восковий

Під рушничком обухівським вручають

Онукам

Рідним

Доносить.

З.З., м.Обухів

Сценарій обухівського весілля – це цілий пласт нетлінного народного звичаю, зокрема пісенної культури. Подаємо фрагменти весілля у запису мешканки Обухова Говорун (в дівоцтві Красовської) Віри Тимофіївни. Вона розпочинає опис весільного обряду з випікання короваю. Раніше коровай пекли в суботу, пише вона і пояснює послідовність обряду: п’ятниця – починальниця, а субота – коровайниця, а неділя – розмай косу, понеділок – заплети косу, а вівторок – розбий бочка, а в середу –роз’їздочка.

Під час випікання короваю співалися такі пісні:

*Ой піч наша на сохах,

А діжа наша – на руках.

Пече наша пече,

Хто ж нам коровай спече?

*Та й ніхто не взнає,

Що в нашому короваї є:

Із трьох млинів та мучиченька,

Із трьох криниць та водиченька,

Із семи корів масло

Ще й яєць півтораста.

*Короваю-раю, я тебе вбираю

У червонії квіти, щоб були щасливі діти.

Цитата

«Поки ти один, ти нічого не можеш змінити. Коли громада об’єднується, вона перетворюється на силу, яку неможливо перемогти» –
Ігор Лавренюк.
 
 

Круиз на катамаране в Таиланде Онлайн бронирование отелей по всему миру Отдых на Лазурном берегу Туры в Париж Экскурсии по Парижу Онлайн бронирование отелей по всему миру Горнолыжные туры в Альпы Продаж живина, сальцій, комбікорм