15 мая 2018

ВІСІМДЕСЯТИЛІТТЯ ПІДПРИЄМСТВА: РОКИ І ДОЛІ

Обухівське автопідприємство – одне з найстарших в нашому місті. За вісімдесят років через нього пройшли тисячі людей з Обухова й району. Різні періоди були в його історії, та колектив мужньо долав усі труднощі. З 2003 року доля звела мене і Скарлата Василя Васильовича з автопідприємством, що стало початком його поступового виходу зі складного становища. Я вдячний колективу за розуміння і продуктивну співпрацю, що позитивно позначається на економічних показниках, на іміджі підприємства в місті і районі. Водночас ми складаємо глибоку шану нашим попередникам, у тому числі і виходом фотоальбому пам’яті.

Лавренюк Ігор Васильович, акціонер ПРАТ «ОБУХІВСЬКЕ АТП 13238»

 

 

Фотоальбом з історії і життєпису працівників Обухівського автопідприємства 13238, присвячений його 80-річчю.

Не чекати подяки за заслужене,

Не чекати добра за добро,

Не чекати повернення боргів,

Але самому борги повертати…

Народна мудрість

Після виходу книги «Незабутні маршрути» постала потреба розширити кількість світлин у наступному виданні, щоб у цьому альбомі глянули на нас з тих далеких років побільше знайомих облич працівників підприємства. За активної участі багатьох обухівців, чиї долі пов’язані з автопарком, ми зібрали великий і різноманітний фотоматеріал про життя і самовіддану працю сотень людей. Вдалося віднайти навіть довоєнні світлини, на яких на нас дивляться ті перші автомобілісти, які стали фундаментом нашого підприємства. Як відомо, історія нашого автопарку розпочалася 15 травня 1938 року на двох гектарах території без твердого покриття, з сараєм без опалення з трьома оглядовими канавами, 44 автомобілями ЗІС-5 та ГАЗ «АА» (полуторка). Колектив пройшов випробування війною, відбудовою народного господарства, різними реформуваннями і зумів вистояти, більше того – вийти на передові позиції в галузі. Мені випала велика честь очолювати колектив підприємства з 1977 року протягом 37 років. У цей період відбулися найбурхливіші події в житті колективу: будівництво Трипільського промислового вузла, ліквідація наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, авангардна роль нашого району у виробництві сільськогосподарської продукції (зернових та цукрових буряків) і наша найважливіша участь у перевезенні врожаю. 650 працюючих, 120 автобусів ЛАЗ, Ікарус, ЛіАЗ, 159 вантажних автомобілів ЗІЛ, КамАЗ, 8 легкових таксомоторів, три виробничі території з асфальтним покриттям, майстерні зі станочним парком, централізоване опалення виробничих приміщень, їдальня на 36 місць – усе це результат плідної роботи колективу підприємства, якого ми досягли на кінець 1980-х років.

Одних, що йдуть від нас, швидко забудуть,

А пам’ять про інших – століттям не стерти.

Бо смерть для одних – це ворота в нікуди,

Для інших – ворота в безсмертя.

За ці десятиліття у безсмертя пішли наші водії, які не повернулися із фронтових доріг: одинадцять імен навічно викарбувані на стелі обеліску Слави на території підприємства. А в пам’ять про всіх, хто працював у нас, у 1983 році на п’єдесталі біля воріт АТП було встановлено автомобіль Урал ЗІС – символ наших бойових і трудових звитяг. Сім разів змінювалася назва підприємства – від автозагону у 1938 році до сучасного підприємства. Кожній людині від народження Бог дає шанс залишити слід на землі. І такий слід в історії колективу залишили Косогон М.Є. та Матвієнко П.П., які стояли біля витоків підприємства; Колотило І.Д. і Білокінь М.В., які вперше в колишній державі запровадили електропідігрів системи охолодження двигунів автобусів у зимовий час у період міжзмінного відстою; Йовенко А.І, під чиїм керівництвом колектив завоював Перехідний червоний прапор ЦК КПРС та ВЦСПС за впровадження Саливонківського методу перевезення цукрових буряків; Таценко П.Д., який за творчу роботу профспілкового комітету був обраний членом ЦК профспілки працівників автомобільного транспорту України; когорта водіїв, очолювана Колотилом І.Д., проклала ударні хлібні маршрути на цілині; 367 водіїв, які безстрашно виїхали на допомогу людям, обпаленим чорнобильською бідою; Скарлат В.В. і Лавренюк І.В., які в складний і безвихідний період в житті підприємства взяли на себе відповідальність за його подальшу долю. Наскільки нам вдалося втілити в життя задумане – оцінювати вам. Я щиро вдячний усім, хто долучився до створення фотоальбому пам’яті. Бажаю всім автопарківцям міцного здоров’я, мирного неба над головою і процвітання нашій державі, яку своєю звитяжною працею творило не одне покоління обухівських автомобілістів. Слава Україні!

Валерій Кравцов, директор ПРАТ «Обухівське АТП 13238»

Цитата

«Поки ти один, ти нічого не можеш змінити. Коли громада об’єднується, вона перетворюється на силу, яку неможливо перемогти» –
Ігор Лавренюк.
 
 

Круиз на катамаране в Таиланде Онлайн бронирование отелей по всему миру Отдых на Лазурном берегу Туры в Париж Экскурсии по Парижу Онлайн бронирование отелей по всему миру Горнолыжные туры в Альпы Продаж живина, сальцій, комбікорм