ОБУХІВСЬКІ ДУБИ: ШУМ ВІКІВ І КРАСА РІДНОЇ ЗЕМЛІ

Навіть важко уявити нам, сучасним мешканцям колишнього містечка Обухова, як ще сотню років тому на теренах нашого краю не бракувало і хвойних, і листяних, і змішаних лісів, залишки яких на сьогодні ще тримаються на обухівських схилах. А мова піде, зокрема, про поодинокі дуби на території Ранкового ринку та дубовий гайочок, що між верхнім ставком і тим же ринком. Дивним чином вцілів до наших днів цей гайочок, у якому тягнуться до неба кілька десятків могутніх дерев, що своїм виглядом облагороджують цей куточок міста. Як пригадують старожили і музейні працівники, по війні тут ще було пустирище і його засадили школярі третьої школи (тоді ще восьмирічки). А зберіг гайочок від знищення під час активної забудови мікрорайону у 70-80-х роках колишній керівник Обухівського лісництва Митрофан Степанович Устименко. Про цей куточок міста, його історію так розповідає син лісничого, доктор біологічних наук Павло Митрофанович Устименко: Біля цього гайочка колись було лісництво, і ми жили біля нього. Пам`ятається, батько у різних установах відстоював ці дубочки, щоб вони не пішли під пилу. Як оберігав він від порубки дерева і на схилах вздовж об’їзної дороги, навпаки – новими насадженнями укріплялися схили. Садили такі благородні породи як кедр, кримська сосна, коркове дерево. А кілька старих дубів між верхнім озером і Ранковим ринком – природні. Це рештки колишніх дубових лісів, які були поширені на межі Полісся і Лісостепу. Ця межа проходить якраз по річці Стугні. Дубам-велетням з тих колишніх лісів було не менш як по триста років. Такі дуби є ще у столичному сквері Василя Стуса, пара залишилася в Голосіївському парку. Додам, що, напевне, такого ж природного походження і той одинокий красень дуб на мікрорайоні Лікарня, що радує око усім базарувальникам, а також ті дуби при в`їзді в Українку, за які так безрезультатно боролася громадськість. Дійсно, вони перетворилися на релікти і без перебільшення є безцінним національним скарбом. Довговічні ці горді і міцні дерева. Згадаймо тисячолітній дуб Залізняка в Холодному яру. Скільки подій вони перебачили на своєму віку, скільки влад пережили! Є ровесниками двадцятого століття і кілька старих каштанів на зупинці Школа, які були окрасою маєтку Горчакова-Гербеля, а в наш час дали назву вулиці Каштановій. А от соснові лісочки на Піщаній, на так…
Read more...

Медики отримали необхідний пристрый вже через тиждень після розмови з І. В. Лавренюком

У попередньому випуску газети ми інформували читачів про зустрічі членів Правління ГО «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА» на чолі з Головою Правління І.В. Лавренюком з медиками Обухова. Привітавши їх з професійним днем, Ігор Васильович у безпосередньому спілкуванні з працівниками лікарень, поліклінік, амбулаторій вияснив їх насущні проблеми, які заважають продуктивній роботі персоналу. Наприклад, до Ігоря Васильовича звернулися лікарі-гінекологи райлікарні, які не могли повноцінно лікувати пацієнтів жіночої консультації через вихід з ладу пристрою безперебійного живлення апарату УЗД. А в стоматологічній поліклініці через відключення газу не було гарячої води для миття інструментів. Зрозуміло, що обмежений бюджет лікувальних закладів і цілий ряд інших причин не дозволяють оперативно реагувати на ці проблеми. Тому Громадська Організація «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА» взяла на себе вирішення цих питань. Вже через тиждень необхідний пристрій для УЗД було передано гінекологічному відділенню райлікарні. Вдячність Громадській Організації у присутності колективу висловили завідуюча жіночою консультацією Ірина Володимирівна Колесник, завідуючий поліклінікою Михайло Петрович Шикирявий. «Подарований пристрій сучасний і якісний – такий, як ми просили. Ми дуже задоволені подарунком, бо тепер можемо обслуговувати пацієнтів безперешкодно» - зауважила Ірина Володимирівна. А колективу стоматологічної поліклініки на чолі з головним лікарем Людмилою Олександрівною Адамовою Ігор Васильович передав два електричні водонагрівачі. Як розповідає головна медсестра стоматполіклініки Любов Василівна Кабанець, прилади дуже зручні, нагрівають воду миттєво і працівники лабораторії миють інструменти й інше начиння теплою, а не крижаною водою, як це було раніше.
Read more...

Обухівський ярмарок народної творчості

За сприянням ГО «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА», Обухівським літературно-мистецьким Братством, з готових матеріалів які збиралися на протязі десяти років, було видано мистецьке видання в якому представлені короткі біографічні дані майстрів народної творчості Малишкового краю. Це видання було допущено на здобуття премії Президента України “Українська книжка року” за 2016 рік, в номінації «За вагомий внесок у розвиток українознавства». Ми будемо і надалі продовжувати свою роботу з пошуків духовно-мистецької спадщини Обухівського краю. Свідченням якої є видавництво другого випуску краєзнавчого літературно-мистецького видання “Обухівський ярмарок народної творчості”. Хроніки міста
Read more...

ВИХОДЯТЬ НА ПОЛЕ ВЕТЕРАНИ І ПЕРЕМАГАЮТЬ

Футбол – пристрасть на все життя. Це на перший погляд здається, що бігаючи за м’ячем, чоловіки відривають себе від телевізорів і диванів, тримають себе у задовільній спортивній формі. Насправді, футбол для частини чоловіків – це спосіб життя і мислення, це радість руху і чесної перемоги, це бажане спілкування і відчуття товариського плеча. Цими принципами керуються і наші обухівські ветерани футболу, які десятки років бігають за м’ячем і вже не можуть не бігати за ним. А рушієм у спорті є змагання. Тому, як повітря, навіть ветеранам потрібна змагальність, тобто участь у турнірах. Кілька років поспіль беруть участь обухівські ветерани футболу ФК «Обухів» у футбольному турнірі, що проходить в Лазурному Херсонської області. Минулого року вони вибороли в ньому третє місце. Цього року турнір у Лазурному був присвячений пам’яті загиблих в АТО воїнів. Обухівці дуже прагнули взяти в ньому участь, адже в молодіжному складі команди грав випускник школи ім.. А.Малишка Кирило Забєлін, який добровольцем пішов на фронт, був розвідником-кулеметником 24-ої окремої механізованої бригади і загинув на Луганщині 15 червня 2015 року. Зараз у складі команди грають колишні воїни АТО Сергій Казаєв, Юрій Тищенко, Олександр Бишивець, Олег Довгалюк і Олег Панченко, який нещодавно підписав контракт і знову вирушив виконувати громадянський обов’язок захищати країну. Участь у турнірі гальмувалася звичною проблемою – відсутністю коштів на поїздку. Часу на їх пошуки залишалося все менше. Поїздка зривалася. І знову, як і минулого року, руку допомоги подала Громадська Організація «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА» (Голова правління Ігор Васильович Лавренюк). Завдяки зацікавленому ставленню до ветеранського футболу збоку цієї Громадської Організації обухівці змогли відбути на турнір. Але, перш ніж взяти участь у змаганні, обухівські футболісти заїхали до міста Берислава на Херсонщині, де спочиває їх футбольний побратим Кирило Забєлін і вшанували його пам’ять. Підсумком участі ФК «Обухів» у турнірі в Лазурному стало почесне друге місце і задоволення від спілкування з колегами по спорту з інших куточків України. До речі зазначити, що члени ФК «Обухів» представляють Київщину на Першості України з футболу серед учасників АТО. Побажаємо нашим землякам, вірним футболу і його традиціям, нових перемог. 
Read more...

Фонтани Вінниці

Завдяки відомому в місті підприємцю, меценату та Голові Правління "ГО "НАРОДНА РАДА ОБУХОВА" Ігорю Лавренюку активні члени організації мали нагоду відвідати місто Вінниця яке з нещодавніх пір славиться своїми дивовижними лазерними шоу на воді (Вінницькі фонтани). Весь час поїздки нас супроводжував професійний ексурсовод в минулому викладач історії Тамара Аркадіївна Ставнійчук. Члени ГО "НАРОДНА РАДА ОБУХОВА" дорогою від Тамари Аркадіївни дізналися багато історичних фактів, легенд, розповідей старожилів. Багато цікавого ми почули і про будівництво та іновації конструкції самих вінницьких фонтанів, не оминули ми й можливості прогулятися вулицями міста та ознайомитися з його визначними місцями. Всі туристи отримали масу задоволення, незабутні враження від побаченого та почутого. На цьому наші мандрівки країною не закінчуються, пригоди тільки розпочинаються. Наступна подорож планується на кінець липня.
Read more...

КИЯНИ ВРАЖЕНІ ВІКОВОЮ МУДРІСТЮ ОБУХІВСЬКОГО РУШНИКА

За підтримки ГО «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА» продовжується мистецька хода обухівського рушника столичними бібліотеками. У травні виставку «Рушники Малишкового краю» приймала бібліотека ім. Анни Ахматової, що знаходиться на Пріорці. На презентацію виставки зібралося багато любителів народного мистецтва – як старшого віку, так і школярики. Крім двох десятків рушників обухівських майстринь Світлани Зохнюк, Надії і Вероніки Поліщук, Ірини Гаврилюк, Антоніни Сайдалієвої, на стендах були виставлені вироби інших видів народного мистецтва нашого краю. Окрасою заходу став виступ викладачів і учнів Київської дитячої школи мистецтв №5, які народними піснями проілюстрували шедеври декоративного мистецтва обухівських майстрів. Адже український народ витворив геніальні зразки духовного спадку як у пісенному, так і прикладному мистецтві. Нам залишається тільки трепетно вивчати, засвоювати і продовжувати цю споконвічну традицію. Про це перед киянами говорили заслужений майстер народної творчості України Галина Кучер, яка представила свої вироби з лози і соломки, член Національної спілки письменників України Наталя Любиченко, яка демонструє свої родові сорочки і рушники, старший науковий співробітник музею-садиби Андрія Малишка Олена Артюшенко, яка на прикладі поетично-пісенної творчості нашого земляка показує духовні шляхи розвитку української нації на тлі ще недалекого драматичного минулого і суперечливого сьогодення. Зустріч киян з обухівськими митцями тривала ще довго, а розмови велися на різні актуальні теми. Глядачі, вражені віковою мудрістю обухівського рушника, ставили безліч запитань щодо його символіки, техніки вишиття тощо. Розмова перелилася на тему пам’яті про свій родовід, про сімейні реліквії і наші духовні начала. П’ятнадцятого червня виставку «Рушники Малишкового краю» прийняла ще одна столична бібліотека – імені Миколи Реріха. На знімку: учасники виставки київська письменниця Міла Іванцова, директор бібліотеки ім.А.Ахматової Надія Шеремет, письменниця Наталя Любиченко, родич А.Малишка Сергій Сак, народознавець Ніна Михайлишина, майстер Галина Кучер, Науковий працівник музею А. Малишка Олена Артюшенко 
Read more...

ВІДХОДИ СТАЮТЬ ДЛЯ ЛЮДИНИ ПЕРШОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ. І ДЛЯ ОБУХІВЦІВ ТЕЖ

З розвитком людської цивілізації і підвищення рівня комфорту зростає і кількість відходів життєдіяльності людини. Ми живемо в країні, де екологічна культура більшості населення знаходиться майже на нулю. Відповідно і наші державні установи повноцінно не виконують своїх законодавчої і контролюючої функцій. Восьмого червня міністр екології і природних ресурсів Остап Семерак повідомив, що профільний комітет парламенту узгодив остаточну версію Національної стратегії поводження з відходами. Які небезпечні відходи накопичуються в Україні і як регулюється діяльність їх переробки і утилізації показано на цих малюнках, розміщених у виданні «Слово і діло». Загалом в Україні накопичилося 36 мільярдів тон різних відходів, причому майже 1,6 мільярда тон – це відходи, що становлять небезпеку для людини і навколишнього середовища. На думку експертів, обсяг ринку переробки та утилізації небезпечних відходів в Україні складає майже 10 мільярдів гривень. Сюди входить значна частина побутових відходів, зокрема батарейки, акумулятори і ртутні лампи, а також хімічні і біологічні відходи. Щорічно в землю потрапляє майже 260 тон сполук марганцю, півтони ртуті та чверть тони кадмію. При цьому половина усіх отруйних речовин із побутових відходів міститься у звичайних батарейках. В Україні утилізацією і переробкою небезпечних відходів на кінець 2016 року займалися майже 300 підприємств, у т.ч. в Дніпрі, Львові, Білій Церкві, в Обухові. 45 з них останнім часом були позбавлені ліцензії Мінекології. Основними документами, які регулюють господарську діяльність у сфері поводження з відходами, є закон України 1998 року «Про відходи» та постанова Кабміну про ліцензування діяльності з поводження з небезпечними відходами від 13 липня 2016 р. Ліцензуванню підлягає весь спектр робіт з небезпечними відходами від збору до переробки, утилізації та захоронення. Для отримання ліцензії необхідні документи про наявність відповідної матеріально-технічної бази, плану ліквідації аварії на об’єкті, список небезпечних речовин, з якими планує працювати підприємство, і технологічний регламент. Мешканці Обухова теж потерпають від безвідповідального, споживацького ставлення екологічно небезпечних підприємств до навколишнього середовища, до здоров’я людей. Про таке підприємство - ТОВ «Тарком сервіс» йшлося і на останній сесії Обухівської міської ради 25 травня 2017 року. Це підприємство привернуло до себе увагу обухівчан їдким, рожевого кольору димом з труби, що було помічено ще півроку тому. До того ж, у травні на території цього підприємства сталася пожежа. Громадськість забила тривогу.…
Read more...

ЗЦІЛЮВАТИ І СКАЛЬПЕЛЕМ, І СЕРЦЕМ

Один раз в рік ми вітаємо медиків, зокрема лікарів, з їх професійним днем, відзначаючи їх особливі заслуги перед суспільством, а вони щодня, щохвилини стоять на сторожі нашого життя і здоров’я – і не тільки дотримуючись клятви Гіппократа, а передусім за своїм людським і професійним обов’язком. Як приклад такого служіння людям, можна навести усім відому в Обухові лікарську родину Слюсарів – подружжя Володимира Яковича і Надії Вікторівни та їх дочки Наталі Володимирівни. Переконана, що багато хто з обухівців погодиться з моїми словами про цих лікарів, які допомагають людям і за фахом, і за покликом душі. У містечку Надвірня на Івано-Франківщині 21 червня 1948 року на обійстя до подружжя Якова Демидовича і Франі Людвіговни Слюсарів завітав із піднебесся лелека із новонародженим хлопчиком, якого назвали Володею. Батьки – знавці лісничої справи зростили його допитливим, старанним і чесним. Володимир Якович Слюсар закінчив Бердичівське медучилище з відзнакою, а вищу освіту – в інституті Богомольця. За направленням приїхав до Обухова. І з березня 1978 року зі скальпелем стоїть він на посту в Обухівському хірургічному відділенні. Лікар-хірург вищої категорії. За заслуги перед громадою у справі охорони здоров’я 1915 року ім’я Володимира Яковича занесене до Книги громадянської і професійної честі міста Обухова. Його шанують пацієнти, цінують колеги, а санітарка Віра Марківна Тільна свого часу казала про нього: «Та це золота людина! Яка я щаслива, що десятиліттями працювала пліч-о-пліч із лікарем від Бога». Надійною опорю і підтримкою Володимиру Яковичу ось вже більше чотирьох десятків років є дружина Надія Вікторівна. Зростили її прекрасні трударі Марія Олександрівна та Віктор Олександрович Ліхтанські на Житомирщині. Медичний фах здобувала в Київському медучилищі. Відмінні знання удосконалювала в акушерсько-гінекологічному відділенні Київської обласної лікарні. А з 1981 року Надія Вікторівна була переведена на посаду старшої медсестри хірургічного відділення Обухівської райлікарні. З 1991 року і понині Надія Вікторівна – старша медсестра анестезіології інтенсивної терапії – надійне плече і пацієнтам, і колегам. В 1971 році подружжя стали на весільний рушник. Зростили сина Віктора, який закінчив політехнічний інститут, і донечку Наталочку, яка із золотою медаллю закінчила школу, а потім радувала своїми успіхами у навчанні у Київському медичному університеті ім.Богомольця. Наталю Володимирівну Слюсар знають як лікаря-гінеколога в Київській обласній лікарні, а з…
Read more...

І МЕДИКИ ПОТРЕБУЮТЬ РОЗУМІННЯ І АКТИВНОЇ ПІДТРИМКИ СУСПІЛЬСТВА

У свій професійний день медичні працівники – і лікарі вузької спеціалізації, і середній персонал, і технічний – чекають від людей уваги, простих і щирих слів про значення їх професії у житті суспільства і в здоров’ї кожного з нас. Хтось робить це індивідуально окремому лікарю-рятівнику, когось вразила доброзичливість персоналу відділення і, залишаючи його після вдалого лікування, людина висловлює усім фахівцям у білих халатах свою вдячність. А від імені усіх громадян до численних колективів медиків міста і району з привітаннями завітали члени відомої у місті Громадської Організації «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА» на чолі з Головою Правління Ігорем Васильовичем Лавренюком. Їх зустрічали працівники усіх відділень районної лікарні, поліклініки, амбулаторії на Яблуневому, стоматологічної і дитячої поліклінік, сільських ФАПів. Ігор Васильович поздоровляв колективи, розповідав про широку громадську роботу організації, зокрема, з розвитку дитячих талантів, дарував другий випуск ілюстрованого альбому «Обухівський ярмарок народної творчості» та особисті подарунки. Так як медична галузь переживає зараз складний етап реформування, а старі проблеми поки що залишаються без змін, то лікарі звертали увагу гостей на свої нагальні проблеми. Наприклад, до Ігоря Васильовича звернулися лікарі-гінекологи райлікарні, які не можуть повноцінно лікувати пацієнтів жіночої консультації через вихід з ладу пристрою безперебійного живлення апарату УЗД. А в стоматологічній поліклініці через відключення газу нема гарячої води для миття інструментів. Зрозуміло, що обмежений бюджет лікувальних закладів не дозволяє оперативно відреагувати на ці проблеми. Тому «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА» взяла на себе вирішення цих питань: вже закупляється необхідний пристрій для УЗД, а в стоматологічну поліклініку будуть придбані два проточні крани-водонагрівачі. Розуміючи потреби медичного персоналу, команда Громадської Організації, крім усього іншого, при зустрічі дарувала кожному закладу ще й необхідні апарати вимірювання тиску. Ознайомившись безпосередньо з медиками, які щодня, щохвилини готові прийти на допомогу, їхніми щоденними проблемами, Ігор Васильович Лавренюк зазначив, наскільки корисними для усіх були ці зустрічі, він переконаний, що тільки через безпосереднє спілкування з людьми можна знати справжній стан справ і оперативно реагувати на нього. Тільки так спільними зусиллями можна поступово, але рішуче і наполегливо змінювати на краще ситуацію в кожній галузі.
Read more...

ЗВІТУВАВ ТАНЦКЛУБ «АНДЕГРАУНД»: П’ЯТЬ РОКІВ ПОШУКІВ І ПЕРЕМОГ

Про танцювальний клуб «Андеграунд» обухівці вже знають по публікації в другому випуску ілюстрованого альбому «Обухівський ярмарок народної творчості». А ще ближче познайомитися з його учасниками була можливість на звітному концерті колективу, який відбувся нещодавно на сцені районного центру культури і дозвілля, що на Піщаній. За п’ять років активної діяльності цей звіт був третім і він продемонстрував помітний ріст професіоналізму як тренерського складу клубу, так і його вихованців. Сучасний танець –напівспортивний і ритмічний, енергійний і розкутий – викликав хвилю позитивних емоцій глядачів. Стільки ж, а навіть і більше задоволення від результату своєї тривалої праці отримали і учасники клубу. Подивували глядачів не тільки діти, а й дорослі учасники клубу - молоді люди, у тому числі й батьки вихованців, які ні в чому не поступалися юним танцюристам. Завершення сезону 2016-2017 р.р. аналізує керівник клубу Андрій Черемісін: Наші досягнення за минулий сезон ґрунтуються на майже повній зміні тренерського складу, що стало запорукою росту фахового рівня наших вихованців, розширенням спектру танцювальних стилів. За рік підросли діти, зросли їхні вміння і навички. Маємо ми і перемоги: наприклад, перші місця на базових змаганнях, п’яте місце у відбірковому турнірі на чемпіонат світу. Усе це ми продемонстрували у звітному концерті. Високу оцінку нашому виконавському рівню дали й авторитетні гості з нашого танцювального цеху. Цього дня ми приймали вітання і слухали відгуки про нашу творчість. Приємним моментом звітного концерту стала гостина нашого друга і мецената Ігоря Васильовича Лавренюка, який підставляє нашому колективу спонсорське плече. І цього разу він зробив нам подарунок з побажанням творчих успіхів. Солодкі подарунки (торт та дитяче шампанське) від ГО «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА» учасникам вручили члени організації: депутати Обухівської міської ради Мількевич Олександр та Підтілок Микола, громадські діячі Смиковський Андрій та Лагоденко Юрій, Єльський Максим (трьохкратний чемпіон України з пауєрліфтингу за версією UPC, майстер спорту міжнародного класу) та Штуковецький Дмитро (тренер, який виховав не одного чемпіона України, Європи та Світу з пауєрліфтингу федерації GPF)
Read more...

ОБУХІВСЬКА ЦІЛИТЕЛЬКА БАБА ПОЛЯ

Згадує внучка Валентина Павлівна Мироненко (дівоче Косогон, 13.05.1963) з родини Галини Семенівни (1.01.1927-10.09.2007) і Павла Михайловича Косогонів (24.01.1925-10.04.1982), у якій були сини Анатолій (7.06.1950-14.11.1987) та Микола (8.03.1954-20.01.1992). Моя бабуся Пелагея Микитівна Киянченко (дівоче Таценко, 8.01.1900 (в паспорті було записано 1890 р.) -29.12.1987), родом з Таценок. Жили великою родиною. У трирічному віці залишилася сиротою разом з старшими сестрами Галею, Уляною і Лізою. Мама померла при пологах. Коли прадід вдруге оженився, народилися ще сестра і братик Тимофій. Бабуся Поля (по-вуличному звали Дорошенко) вийшла заміж в Обухів за дідуся Семена Андрійовича Киянченка (1898-1961). Жили вони на вул. Карла Маркса (тепер Гайдамацька) під горою Пидиною. Мали дочку Катю (1920), Віру (1922), Олю (1925), Галю, мою маму Галину (1927), сина Олексія (1940) – усіх поставили на ноги. Дар цілительства передався їй від бабусі. Розказувала бабуся Поля такий випадок. Було їй років чотирнадцять, працювала в колгоспній ланці. Одна жінка вивихнула ногу. Її посадили на воза, щоб везти до лікарні. Бабуся підійшла і вправила жінці суглоб. І після цього стала вже допомагати своїм рідним і знайомим. Вона була сильною духом. В голодовку ходила міняти щось на харчі. Грошей не мала. Але дар бачення їй допомагав. Згадувала тяжкі воєнні роки, бо ж дідусь був на фронті. Тоді ж з усієї округи йшли жінки просили поворожити, чи живі їхні чоловіки, сини. Бабуся ж казала – гріх ворожити. Але інколи вслід: «Та живий, здоровий, не переживай, прийде!» Була набожна, то і не ворожила, щоб не втручатися в долю людини. Але навчала, що треба бути психологічно сильною і молитися, а ще робити добро, то і Бог благословлятиме. Вона казала: «Бог все бачить!» Хто пам’ятає, вона ніколи не вказувала плати. Щаслива була за добре слово подяки. Ніколи нікому не відмовляла. Пам’ятаю такі довгі черги людей до неї. Завжди казала, щоб несли спочатку грудничків. Їх приймала навіть у свята – прямо на своєму ліжку. Було, гляне і скаже, що болить у немовляти. Дасть пораду, чим лікувати. А ще й обов’язково пригостить дитя цукеркою, і воно вже й усміхалося. Ні для кого не секрет, що і самі лікарі приходили по допомогу до неї і навіть радили своїм пацієнтам. Багато хто приходив вчитися, але піде, було,…
Read more...

ОБУХІВСЬКИЙ «ЗОЛОТИЙ КЛЮЧИК» ВІДІМКНУВ ПЕРЕМОЖНІ ДВЕРІ В ЄВРОПУ

Сталося це на початку червня на міжнародному конкурсі “Chorus Inside International” в італійському місті К’єтті, де хор з казковою назвою «Золотий ключик» дитячої щколи мистецтв м.Обухова під орудою молодого, але вже досвідченого художнього керівника Анни Мельниченко та концертмейстера Ірини Пастушок переконливо здобув найвищу нагороду – гран прі. «Золотий ключик» - єдиний дитячий хор, який завдяки успішному виступу на міжнародному конкурсі, що проходив перед цим у Києві, був запрошений від України для участі в італійському конкурсі. Юні обухівські хористи з перших акордів підкорили серця авторитетного журі, до складу якого входили відомі у музичному світі музиканти: Франческо Мазітеллі (голова журі), Сарібек Саргсян та Альберто Ортолано. Обухівці виконували духовну музику різних епох і різних стилів, а також українську народну та авторську пісні. Нагадаємо читачам, що за два останні місяці це не єдина значима перемога наших хористів. На Х обласному огляді-конкурсі хорових колективів ім. Кирила Стеценка, що відбувся у Білій Церкві на початку травня, «Золотий ключик» теж посів «золоте» перше місце серед дитячих колективів. Наші хористи переповнені враженнями від участі в міжнародному конкурсі, - розповідає Анна Мельниченко. – Вони дуже горді з того, що оправдали надії земляків і вибороли найвищу нагороду конкурсу. Багато у них позитивних емоцій від теплого прийому італійської сторони, від щирості і щедрості італійських родин, які їх приймали. А знайомство з архітектурними шедеврами Риму, Ватикану і Венеції, піднесло їх на сьоме небо естетичної насолоди. Навіть втома тривалих переїздів не затьмарила нам загальне враження від участі у цьому феєричному конкурсі. Радість творчої перемоги двадцяти дев’яти юних хористів розділяємо не тільки ми, педагоги. Я висловлюю величезну вдячність батькам дітей, які активно допомагали організувати і усім забезпечити нашу поїздку. Особливий уклін мамі Виговській Юлії Анатоліївні за супровід нашого дитячого колективу, за її дієву підтримку в усіх моментах творчої поїздки. Нашу перемогу ми розділяємо також і з тими небайдужими земляками - керівниками підприємств, організацій та приватними особами, які прониклися творчою потребою нашого колективу і долучилися до фінансового забезпечення поїздки. Найвагомішу допомогу (54 тисячі гривень) ми отримали від Громадської Організації «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА» (Голова Правління Лавренюк Ігор Васильович), фінансово (25 тисяч гривень) допоміг профком Київського картонно-паперового комбінату, по 5 тисяч гривень ми з радістю прийняли від підприємств…
Read more...

18 червня - День медичного працівника

Шановні медичні працівники, добрі наші ангели-охоронці! Висловлюю вам глибоку шану і захоплення вашим щоденним професійним подвигом, вашою готовністю прийняти на себе людський біль і страждання, прагненням допомогти, витягти хворого з недуги. Дякую вам за чуйні серця, врятовані життя, збережене здоров’я. Хочу, щоб і ви відчували турботу суспільства, а ваша праця отримувала належну винагороду. Бажаю і вам міцного здоров’я, родинного благополуччя, оптимізму і віри у світле майбутнє нашої країни. З повагою Голова Правління ГО «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА» Ігор Лавренюк
Read more...

ЛЮБОВ І ПРОЩЕННЯ – ГОЛОВНІ ПОМІЧНИКИ У ПОДОЛАННІ ПСИХОЛОГІЧНИХ ТРАВМ

Як допомагати морально травмованим військовослужбовцям, практичним досвідом ділилися госпітальні капелани з Черкас. Нема у світі жодної людини, яка б будь-коли не зазнавала моральної травми. Агресія, насильство, беззаконня, гординя – основні причини моральних травм, які ми отримуємо в родині, у робочому колективі, у суспільстві. Що вже казати про учасників воєнних дій, які зазнають не тільки поранень, фізичного каліцтва, а й переживають страшні психологічні стреси, з яких їм вийти самостійно практично неможливо. І ця проблема не повинна лягати лише на плечі родини - обігріти зранене жахіттями війни солдатське серце мусить кожна близька воїну людина. Але робити це треба мудро і вміло. Які основні принципи спілкування з військовослужбовцями, які прийшли з війни? На запрошення ГО «Материнське серце» про це розповідали волонтери - госпітальні капелани з Черкас, які минулої суботи завітали до Обухова. Затишну аудиторію для роботи з ними організувала Громадська Організація «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА». Микола Дудко, Юрій і Веніамін Бєляєви, Галина Філатова - госпітальні капелани з досвідом практичної роботи. Усі мають християнську освіту. Пройшли навчання в США, в центральному госпіталі, в якому зараз лікуються і реабілітуються й українські військовослужбовці. Крім основної роботи з людьми, які потребують психологічної допомоги, черкаські капелани займаються великою волонтерською діяльністю – навчають волонтерів з інших міст України правильно надавати психологічну допомогу своїм землякам. Обухів теж радо прийняв їхню допомогу. Так як практичні настанови черкаських капеланів корисні усім родинам, незалежно від того, є у ній військовослужбовець чи нема, тезисно подаємо основні думки їх виступів. Ці поради повинен прийняти кожен у своє серце, адже, можливо, якась людина потребує саме вашої моральної підтримки і ви не знаєте, як це правильно зробити. Микола Дудко, колишній військовий, командир танкової частини: «Вже більше 100 тисяч наших військовослужбовців повернулося з війни. Значна їх частина (10-15%) – з моральними травмами. І це зрозуміло: ніхто в нашій країні не був готовий до війни. І чоловіки, які пішли захищати країну, теж не були готові до того, що їм довелося пережити. Якщо їм не надати першу психологічну допомогу, їхні психологічні травми стають хронічними. Це проблема не тільки родини, яка страждає у першу чергу. Відповідальність за цих воїнів, які захистили нас від ворога, тепер захистити їх, витягти з тяжкої психологічної травми. Які…
Read more...

Всесвітній день вишиванки

Всесвітній день вишиванки у 2017 році буде відзначатися 18 травня, в четвер. У цей день українці вдягають вишиванки на роботу, навчання або просто прогулюються вулицями своїх міст. Свято покликане популяризувати українську культуру і традиції і відзначається щороку в третій четвер травня.День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане к сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Історія свята Ідея зародилася у 2006 році і належить одній із студенток Чернівецького національного університету Лесі Воронюк. Її надихнув одногрупник, який завжди ходив на пари у вишиванках. Тоді Воронюк запропонувала одногрупникам і студентам вибрати день і прийти усім у вишиванках. Спочатку ініціативу підтримали кілька десятків студентів і викладачів, але пізніше свято розрісся до всеукраїнських масштабів. У 2011 році був встановлений рекорд за кількістю людей у вишиванках в одному місці. На центральній площі Чернівців зібралося чотири тисячі людей у вишиванках. У 2015 році з'явилася акція "Подаруй вишиванку захиснику", в якій взяли участь 38 країн світу. Вишиванки передавали бійцям АТО, які беруть участь в бойових діях в Донбасі. Традиції та історія вишиванки Вишиванка є не тільки традиційної української одягом, але й оберегом. Символи та кольори, які використовуються при вишивці, володіють певним змістом. Традиційно вишивали дівчата, які готували собі посаг, збираючи його в спеціальну скриню. Небагата дівчина могла похвалитися 30-40 сорочками, середнього достатку – 50-70, а багаті – 100. Сорочку для дитини вишивала мама або бабуся, під час роботи співали пісні і молилися. Вважалося, що так вишиванка стає справжнім оберегом. У ХІХ столітті Іван Франко почав носити вишиванку з піджаком, привертаючи увагу незвичайним поєднанням і зробивши його популярним.У 1876 році Олена Пчілка видала альбом українських вишиванок, після чого в Європі почався бум української вишивки, а в самій Україні почалися перші наукові вивчення вишиванки. На даний момент фрагменти української вишивки використовують багато відомих дизайнери, серед яких Жан-Поль Готьє, Джон Гальяно, Gucci, Valentino, Dolce & Gabbana Цікаві факти про українські вишиванки 1. Перші вишивки на території слов’янських країн мали більш релігійний зміст і оберігали їх власників від зла. Саме тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах, подолі та всюди, де тіло було відкритим. Існували особливі вишиванки для релігійних ритуалів та святкових подій. А…
Read more...

Дорогі жінки, мами!

Громадська Організація «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА» сердечно вітає обухівців з одним з найтепліших і душевних свят - Днем матері! Цей день - ще одна чудова нагода висловити свою шану і безмежну вдячність за все, що роблять для нас наші мами, за їх любов і самопожертву. Дорогі матері, прийміть слова вдячності, любові і поваги! Від усієї душі бажаємо всім жінкам-матерям здоров'я, щастя, родинного благополуччя, взаєморозуміння і відповідного тепла від своїх дітей! У неділю, 14 травня, у світі відзначається одне з головних родинних свят – День матері. Його традиційно святкують в Європі, у США, в країнах Азії. Велика популярність свята День матері цілком зрозуміла, оскільки споконвіку мама була найдорожчою та найріднішою людиною для кожного. Усе життя мами присвячують своїм дітям, жертвуючи всім заради їх щастя. В Україні святкування Дня матері відбувається у другу неділю травня. Вже протягом 100 років цей день стає приємним приводом для того, щоб зателефонувати мамі або приїхати до неї, щоб сказати «спасибі» за її кохання, підтримку і самовідданість. Історія свята та його символи Корені свята досить глибокі. З XVII по XIX століття у Великій Британії відзначалася так звана “Материнська неділя” (англ. Mothering Sunday) – четверта неділя Великого посту присвячена вшануванню матерів у всій країні. Але світового поширення свято отримало після визнання та утвердження у США. Вперше це прекрасне свято відзначили у 1907 році. Ініціатором його проведення виявилася проста американка Анна Джервіс з Філадельфії, яка таким чином хотіла виразити свою безмежну любов до своєї передчасно померлої мами. Написавши листа з проханням підтримати згадану ідею в численні інстанції, Анна знайшла підтримку людей. І вже через три роки заходи до Дня матері в Штаті Вірджинія отримали статус офіційних. У 1914 році, президент США Вудро Вільсон оголосив другу неділю травня національним святом на честь усіх американських матерів. Слідом за США другу неділю травня оголосили святом 23 країни (в тому числі: Бахрейн, Гонконг, Індія, Малайзія, Мексика, Нікарагуа, Об’єднані Арабські Емірати, Оман, Пакистан, Катар, Саудівська Аравія, Сінгапур, Австралія, Україна та ін .). Крім того, понад 30 країн відзначають свято в інші дні. В Україні жінка споконвіку асоціювалася з берегинею родини. Величезну роль у вихованні дітей відіграє перша, найрідніша у світі людина – матір. Саме від неї…
Read more...

Цитата

«Поки ти один, ти нічого не можеш змінити. Коли громада об’єднується, вона перетворюється на силу, яку неможливо перемогти» –
Ігор Лавренюк.
 
 

Круиз на катамаране в Таиланде Онлайн бронирование отелей по всему миру Отдых на Лазурном берегу Туры в Париж Экскурсии по Парижу Онлайн бронирование отелей по всему миру Горнолыжные туры в Альпы Продаж живина, сальцій, комбікорм