МАЄТОК «ЗАЛІЗНОГО КАНЦЛЕРА»

В обухівців ім`я Олександра Горчакова має викликати подвійний інтерес. Адже це той Горчаков, який був канцлером, міністром іноземних справ Російської імперії і водночас власником, з-поміж інших, маєтку, що до більшовицького перевороту красувався на місці нинішнього Обухівського молокозаводу. Вже немає тих старожилів, які б пам`ятали цей пишний маєток, котрим у 1917 р. вже володів власник Григорівської цукроварні, розбагатілий німець Гербель. Проте корінні обухівці старшого покоління за звичкою продовжували називати це поміщицьке гніздо маєтком Горчакова. Бо Гербель ним володів, як то кажуть, від куті до Різдва – всього п`ять років перед революцією. А Горчаков – майже всі сорок. Князь належав до старовинного дворянського роду. У родоводі князів Чернігівських початково рід Горчакових іменувався як «князі Горчаки». Обіймання вищих посад на державній службі було для них спадковим. Про Олександра Михайловича написано чимало. Проте найдоступнішою для широкого загалу про діяльність князя як канцлера була інформація з бестселера 80-х «Битва залізних канцлерів». Написав його, до речі, також наш земляк родом з Кагарлика Валентин Пікуль. На службі Російській імперії О.М. Горчаков удостоївся усіх можливих привілеїв і нагород. Чимало було у нього і зарубіжних відзнак. Яким же чином маєток князя опинився в Обухові? Після другого поділу Польщі в 1796 р. указом царя Павла І половина Обухова з землями та кріпаками відійшла цивільному генерал-губернатору Києва князю М.М. Бардєєву. Ця територія пролягала від старого центру Обухова до Таценок, включаючи луки, в один бік сягала Полька, в інший – Дерев`яни. Тут розмістив свою садибу Бардєєв. Забудова велася згідно з планом, за всіма тодішніми звичаями й традиціями. Площа майбутнього маєтку ділилася на чотири частини двома дорогами навхрест (це перехрестя збереглося біля зупинки «Каштанова»). Взагалі, місцевість під забудову була вибрана красива. Докола відкривався чудовий ландшафт. Його було прикрашено ще й рукотворним парком, до якого якраз прилягав великий старий бір на правовому березі Кобрини. А вся низина понад річкою була засаджена ялинами. Біла акація для обсадження маєтку була завезена з Африки через Францію. А до того такі дерева в Обухові не росли. Навпроти колишніх князівських парників, де зараз розташований спортивний комплекс ім. В.О. Мельника, був центральний вхід до маєтку. Тут стояла будка, а в ній сидів сторож. Хто йшов мимо, мусив поклонитися. Якщо ж цього…
Детальніше ...

Обухівська команда ветеранів футболу «Комунальник» успішно виступила в Чорноморському кубку

Історія цієї футбольної команди сягає ще радянських часів і успішної виробничої діяльності Трипільського біохімзаводу. Тоді, у 1987 році, молодий спеціаліст з фізкультури і спорту Олександр Савенко зібрав заводську футбольну команду, яку назвали «Хімік». Після згортання роботи біохімзаводу команду зберіг колишній керівник Обухівського комунгоспу Володимир Олександрович Мельник. У 1994 році вона стала називатися «Комунальник». Обухівці активно виступали у різних турнірах, а найчастіше – на першості Київської області серед команд комунальних господарств. Після обрання В.О.Мельника Обухівським міським головою «Комунальник» втратив суттєву допомогу, проте тримався на ентузіазмі членів команди і незмінного тренера Олександра Савенка. Хлопці, кістяк команди, на той час вже сімейні чоловіки, не зраджували своєму захопленню футболом – тренувалися, виступали на змаганнях, підтягували молодь. Сьогодні спортивний клуб «Комунальник» – це команда, в якій грають і ветерани футболу, і молодші шанувальники цього виду спорту. У складі команди – і п`ять учасників АТО: Юрій Тищенко, Олег Панченко, Сергій Казаєв, Олександр Бишевець і Олег Довгалюк. Грав у ній і загиблий рік тому обухівський герой Кирило Забєлін. Дух командної гри, рівень її підготовки тримається тоді, коли вона може вийти на поле і достойно позмагатися з іншими. Тому «Комунальник» радо прийняв пропозицію взяти участь у Чорноморському кубку команд ветеранів, організований редакцією газети «Український футбол». Він нещодавно відбувся в Одесі. Обухівці повернулися звідти не з порожніми руками: дійшовши до фіналу, посіли почесне третє місце. Як розповідають Юрій Тищенко і Олег Панченко, обухівська команда задоволена і результатом, і організацією турніру: восьми командам-учасникам забезпечили достойне проживання в гуртожитку Морської академії, триразове харчування, не говорячи вже про близькість моря й усі інші принади Одеси. І хоча щодня доводилося грати по чотири зустрічі, обухівці не нарікають: була можливість і з містом ознайомитися, і в морі покупатися. Організатори теж звернули увагу на потенціал обухівської команди і запросили її на Чорноморський кубок на наступний рік. Як відомо, у любительських команд поруч із їх відданістю спорту і бажанням змагатися йде невід`ємна фінансова складова. Наші ветерани футболу ніколи не пасували перед цими проблемами й у більшості випадків власним коштом забезпечували участь у тому чи іншому турнірі. З кожним роком робити це стає все важче. А ось на ці змагання «Комунальник» отримав суттєву допомогу від трьох спонсорів: Обухівський…
Детальніше ...

НАТАЛЯ ЛЮБИЧЕНКО: «ЖИВІТЬ У ЛЮБОВІ, МИЛУЙТЕСЯ В СЛОВІ»

Корінна обухівка Наталя Василівна Любиченко – педагог за освітою, два десятки років пропрацювала вихователькою у садочку «Пролісок», що на мікрорайоні Яблуневий. Глибоко відчуваючи дитячу душу, Наталя Василівна знаходила до кожної свій ключик, обігрівала своїм материнським теплом. Оця щира любов до дітей як Ангелів Божих у неї виливалася у дитячі вірші, які тепер читають діти в усій Україні. Бо твори письменниці Наталі Любиченко знайшли свій шлях до маленького читача не тільки через десяток збірок, а й розміщуються у всеукраїнських хрестоматіях, читанках, журналах. Наша розмова з нею про те, що повинно бути в основі виховання української дитини, яку роль у цьому мають відігравати педагоги, родина, суспільство. Як нам виховати не тільки здорову й інтелектуальну, а й щасливу дитину. Веселка смакує водою з Дніпра,/ Минулим духмяниться Дівич-гора, /Волошку лоскочуть міцні колоски, /А бджілка медує стрункі сокирки. /Усміхнене сонечко палить біду, /Омріяним кроком дитинства іду, /У рідному краї я маю свій рай, /Зову до Всевишнього: «О-бе-рі-гай!»Ці поетичні рядки я присвячую рідному краю. Я щиро дякую Богу за цей земний райський куточок,який називається Обуховом. Дякую за Господній дар чути мелодію природи, любити дітей і разом з ними пірнати в дитинство. Погодьтеся, навіть саме слово «дитинство» усміхнене, сяє теплими спогадами. І тільки любов і мудрість дорослих здатні виплекати дитячу душу. Наше головне призначення на землі – продовжити естафету, виховати і спорядити в дорослий світ тих, кому дали фізичне життя. І як важливо, дати дитині по максимуму добра і любові, щоб їх вистачило на усе доросле життя. Дуже бажано, щоб біля дитини була близька людина – мама, бабуся, педагог, керівник гуртка - яка завжди готова погасити в дитині вулкан болю і страждань, що стискає дитяче серце, бо воно таке беззахисне. Несправедливість, образа йому болить гостріше, ніж дорослому. Пригадую зі свого дитинства: у першому класі вчимося писати цифру один.Домашнє завдання писала на табуретці на подвір`ї, бо вдома йшло будівництво. Курка стрибнула на табуретку, перекинулася чорнильниця і залила мої одинички. За це мене з прив`язаним на шиї зошитом виставили на лінійці перед усією школою. Що коїлося у моїй дитячій душі від того публічного приниження, того страху? Добре, що мудрість моєї бабусі Полі розтопила мій біль, вселила прощення. Ось чому у…
Детальніше ...

«ГОРЛИЦЯ» ДАЛА КОНЦЕРТ НАШИМ ВОЇНАМ НА ПЕРЕДОВІЙ

Народний самодіяльний колектив «Горлиця» Обухівського районного центру культури і дозвілля у підтвердження своєї назви з самого початку війни на сході нашої країни не стоїть осторонь від проблем військовослужбовців, а по-материнському намагається огорнути своїми співочими «крильми» синочків на передовій. Незважаючи на погоду чи сімейні обставини, ці веселі жіночки у людних місцях діляться піснями із розуміючими людьми, щоб ті, у свою чергу, посильно підтримали наших воїнів. «Горлиця» першою також проклала дорогу до воїнів-земляків на Рівненський полігон. А нещодавно цей співочий «десант» здійснив концертну «висадку» на передову до вояків 128-ї Мукачівської гірсько-піхотної бригади. Про ретельну підготовку поїздки і таку бажану зустріч із військовослужбовцями саме на свято Трійці розповідають ініціатор, організатор і головний виконавець цієї пісенної акції учасниця колективу «Горлиця», волонтер ГО «Материнське серце» Лідія Михайлівна Андрєєва та керівник співочого колективу Надія Василівна Демиденко. Лідія Андрєєва: Крім нас з Надією Василівною, від «Горлиці» на фронт поїхали Тетяна Подрєзова, Раїса Сікорська та Олена Кур`ята. Вісімнадцятого червня зранку дві машини – пасажирська і вантажна – вирушили з Обухова в напрямку Донеччини, точніше в населений пункт Желанне, на коротку святкову гостину до наших добрих друзів із 128-ої бригади. Дружимо ми, волонтери, з ними давно, допомагаючи їм у багатьох питаннях. Дорога була важкуватою, бо дуже спекотно, але увечері ми були на місці, де нас зустрічав командир роти. А ми вручили усі привезені нами подарунки, серед яких – і довгоочікуваний воїнами прилад нічного бачення. А нас чекала смачна вечеря і обійми земляків. Переночували у цілком зручних, хоч і казармених умовах. На ранок наша вантажна машина пішла з харчами, водою та усім іншим необхідним на передову під Авдіївку. Зазначу, що великий внесок у приготування консервації для військових зробили члени «Материнського серця» Галина Воробей і Валентина Петренко, а у закупівлю форми і берців для бійців - Валентина Миколаївна Кондратенко, яку багато бійців по всьому фронту називають мамою. Тобто машина з подарунками пішла на передову, а ми о десятій розпочали концерт для бійців 128-ої бригади. Слухали нас військовослужбовці по черзі, адже культурний захід відбувався у воєнних умовах. Щоб здійснити такі гастролі на фронт, потрібна велика і тривала підготовка. З одного боку – це апаратура, звук, присутність оператора, з іншого – слід подбати про…
Детальніше ...

ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС «ОБУХІВСЬКИЙ КЛЮЧ»: ДОСТУПНЕ І ЯКІСНЕ ЖИТЛО У МАЛЬОВНИЧОМУ КУТОЧКУ МІСТА

Житловий комплекс «Обухівський ключ» відомий не тільки в Обухові. Його квартири високої якості, із зручною інфраструктурою все більше цікавлять не тільки мешканців нашого міста. Чому саме із пропозицій численних забудовників люди віддають перевагу квартирам в «Обухівському ключі», розповідає директор і співвласник товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівський ключ» Ігор Олександрович Артеменко. Ми робимо усе, щоб зацікавити потенційних інвесторів купувати майбутнє житло у нас. Ми споруджуємо цегляні монолітно-каркасні будинки із зручним плануванням, високою якістю, з індивідуальним підходом до потреб і бажань майбутніх власників. І ціна нашого квадратного метра теж доступна – від 10 тисяч гривень. Квартири здаються з оштукатуреними стінами (крім санвузлів), рівною підлогою, двоконтурними опалювальними котлами європейської якості – це найкраще на кошти, вкладені інвесторами. Зовнішні стіни утеплені: 100 мілімметрів пінопласту, штукатурка, сітка, фарба, пропитка????. Великі веранди, засклені балкони. Якість робіт відповідає київській, а то й вища. Підводимо до житлового комплексу надійні комунікації. Електропостачання здійснюється за технічними умовами Київобленерго загальною потужністю 2,5 Мегават, отримуємо електроенергію від картонно-паперового комбінату. Газифікується будинок за всіма технічними умовами до здачі його в експлуатацію. Проведена своя 250-міліметрова ???? каналізація, центральний колектор знаходиться за Кобринкою на відстані 1462 метрів. До цієї каналізації ми підключили безкоштовно і 25 будинків по вулиці Богдана Хмельницького. Опломбування лічильників газу, електроенергії, води, опалювального котла здійснюється уже у зданих квартирах при підписанні договору власником квартири. Плюс до квадратних метрів кожному власнику - безкоштовні підсобні приміщеня у підвалі величиною 3-5 метрів у залежності від квадратури квартири. Житловий комплекс тільки споруджується. Як з інфраструктурою для його мешканців? Хоч комплекс тільки будується, біля кожного окремого будинку ми споруджуємо новий затишний і безпечний дитячий та спортивний майданчики. Для безпеки територія майданчиків буде обгороджена парканом. Відводиться достатньо місця для стоянки автомобілів. Для зручності транспорту прокладаються внутрішні дороги шириною 10-11 метрів. Згодом на території комплексу планується будівництво супермаркета і спортивного комплексу. Скільки будинків включатиме комплекс? На сьогодні здано в експлуатацію два будинки: перший на 86 квартир, другий – на 40 квартир. Третій 100-квартирний здається у липні, за ним четвертий на 44 квартири. П’ята черга –100-квартирний, двопід`їздний, цегляний, 7 поверхів, з напіввантажними ліфтами. Проекти будинків різного планування, щоб задовольнити потреби і смаки інвесторів. Купують у нас приміщення і під приватні дитячі…
Детальніше ...

«ЗОЛОТОМУ ФАЗАНУ» – ДВАДЦЯТЬ П`ЯТЬ!

Світова статистика свідчить, що з усіх тих, хто започатковує бізнес, виживає в ньому не більше десяти відсотків. Що вже казати про ведення бізнесу у нас, у жахливі 90-і минулого століття: вижили «в диких джунглях» пострадянського підприємництва одиниці. Серед обухівських першопрохідців, яким пощастило вціліти, не «вилетіти в трубу» – родина Діасамідзе, яка на днях відзначила 25-річчя свого ресторану «Золотий фазан». Цей найпопулярніший у місті заклад за стилем роботи з клієнтами, за креативним підходом в обслуговуванні відвідувачів, за асортиментом страв на сьогодні вражає ще й розмахом, дизайном приміщень, набором, рівнем і якістю послуг. Можна називати ще багато позитивних моментів, які склали «Золотому фазану» добру славу, фактично дали йому право називатися візитівкою ресторанної галузі міста. Двадцять п`ять років в українському бізнесі – сам цей факт вже характеризує, дає привід поцікавитися, а завдяки чому і всупереч чому підприємство вистояло? На дружній вечірці з приводу ювілею «Золотого фазана» господар закладу Суліко Шукрієвич Діасамідзе у короткому слові констатував: «Починали ми у страшні роки, аж не віриться, що вдалося все пройти. Але ось результат нашої нелегкої наполегливої праці: за 25 років ми обслужили десь пів-мільйона відвідувачів, у нас відгуляли понад 600 весіль. А ще інші сімейні дати, корпоративи, вечері. Більшість клієнтів стали нашими друзями. Заради цього варто було боротися і втриматися у бізнесі. Зараз керує закладом наша дочка Лалі, у неї все прекрасно виходить, щиро бажаємо їй успіху». Схвильована подією Лалі дякує численному колективу однодумців за підтримку у реалізації планів, задумів, а гостям, друзям – за довіру, за спільні прагнення високих стандартів у ресторанному бізнесі. А друзів у грузино-української родини Дісамідзе – півміста, ось вони сидять у затишному дворику, в оточенні квітів, пахощів, усмішок і вишуканої музики, яку дарують улюбленці обухівської публіки, теж друзі ювілярів: народний хор «Явір» під керівництвом Тетяни Богданович, ансамблі «Інтермеццо» (Ганна Петленко) та «Другий день». А між ними звучить неповторний голос заслуженої артистки України обухівки Наталі Пелих, яку теж двадцять років тому вперше представило землякам подружжя Діасамідзе. І Наталя, і співочі колективи, між іншими, роблять акцент на грузинських творах, а це – бальзам на душу не тільки Суліко Шукрієвичу, а й усій родині, де культура батькового народу стала рідною і дорогою. Про романтичну історію…
Детальніше ...

Абсолютний переможець Чемпіонату Києва UPC 2016 обухівець Єльський Максим

4-5 червня у Києві відбувся Відкритий Чемпіонат Києва та Київської області з пауерліфтингу, у якому взяв участь наш земляк Максим Єльський. Він змагався у жимі лежачи та подолав штангу вагою в 207,5 кг, відповідно зайняв І місце серед Open у ваговій категорії до 90 кг. Також Максим Єльський отримав звання Абсолютний переможець Чемпіонату Києва UPC 2016. Бажаємо успіхів та нових перемог!
Детальніше ...

СВЯТИЙ ОБОВ`ЯЗОК – ДОПОМОГТИ ПОГОРІЛЬЦЯМ

На долю обухівської родини Лазоренків випадають нелегкі випробування. І вони їх стійко переносять, бо світ не без добрих людей, які завжди підставлять плече, запропонують дієву підтримку. Нещодавно в цієї родини трапилася пожежа, яка перетворила будинок в обгорілі і розкислі руїни. Одна з перших допомогу погорільцям запропонувала ГО «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА» (голова правління Ігор Васильович Лавренюк), представники якої виїхали на місце і разом з господарем Ігорем визначились, що найперше слід відновлювати покрівлю. Зразу ж коштом громадської організації було придбано і завезено на обійстя 15 рулонів євроруберойду, відповідні цвяхи і скоби. Покрівельники вже приступили до роботи. Але щоб повністю відновити будинок, потрібно ще багато матеріалів і зусиль. Тому кожному небайдужому колективу підприємства чи приватній особі, є куди вкласти благодійні кошти, щоб ця родина швидше повернулася до рідної хати. Бажаючим допомогти родині погорільців прохання звертатися до ГО "НАРОДНА РАДА ОБУХОВА".
Детальніше ...

Діти - наш найдорожчий скарб

Дорогі юні друзі! Щороку 1 червня ми відзначаємо свято маленьких громадян нашої країни – Міжнародний день захисту дітей. Водночас це й свято тих, хто завжди поруч з дітьми, хто піклується про них і допомагає твердо стати на ноги. Діти – наш найдорожчий скарб, наша радість і наше майбутнє. Саме тому святий обов’язок родини, школи, органів влади та громадськості подбати про всебічний розвиток інтересів та здібностей української юні, забезпечити їй належний рівень виховання і дотримання прав дитинства. Але не всім дітям поталанило мати щасливе і безтурботне дитинство. Шановні дорослі! Зігріймо теплом свого серця, увагою і ласкою тих юних співгромадян, життя яких не схоже на добру казку, допоможімо їм відчути радість спілкування. Впевнені, що об’єднавши зусилля, ми зробимо все, аби захистити наших дітей, уберегти їх від гіркоти розчарувань і зневіри. Адже саме від нас, дорослих, залежить те, як складеться доля кожної маленької людини, а відтак і нового покоління українців. Бажаємо вам, дорогі юні друзі, вашим батькам, бабусям і дідусям, міцного здоров’я, щастя, добра і сімейного затишку. Нехай здійсняться всі ваші мрії і задуми! Ігор ЛАВРЕНЮК, Голова Правління ГО «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА»
Детальніше ...

«СВІТЛЯЧОК» - КОЛИСКА НЕТЛІННОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПАДЩИНИ

Цей дитсадок, що розташований у райському куточку центра Обухова, – найстаріший серед дошкільних закладів міста. Ще задовго до набуття Україною незалежності його колектив обрав собі за вірних помічників у навчально-виховному процесі краєзнавство, українські традиції і звичаї та народне мистецтво. Педагогічним колективом, який більше тридцяти років очолює Раїса Єременко, за допомогою краєзнавців і батьків зібраний багатий матеріал про життя і творчість відомих земляків: Андрія Малишка, Григорія Косинку, Ганни Зралко, Валентини Козак, Олександра Хмельовського, Василя Трубая, Василя Чухліба. Приміщення груп, кімнат і коридорів прикрашають твори місцевої художниці Параски Коломийко, заслуженого майстра народної творчості Галини Кучер, керамістки Катерини Меркушевої, лялькарки Вікторії Дяченко, вишивальниць Світлани Зохнюк, Надії Химиченко. Створила галерею різножанрових ілюстрацій (кераміка, батик, акварель) до творів Андрія Малишка, Григорія Косинки, Наталі Любиченко художниця Лариса Рябченко. А в художньо-етнографічній студії „Оберіг” на чільному місці – столітній обухівський шитий рушник, давнє хатнє начиння місцевих майстрів. І ці твори наших талановитих попередників не тільки прикрашають інтер‘єр закладу, а є невід‘ємною частиною щоденного навчального процесу, тематичних свят у дитсадку. З кожного виду творчості розроблені заняття для різних вікових груп дошкільників. Цей дошкільний заклад у своїй діяльності керується науковою і практичною спадщиною видатного українського педагога, засновника українських дитячих садків Софії Русової, яка національний аспект вважала першоосновою у вихованні майбутніх громадян Української держави. Жоден захід у дитсадку не проходить без участі ансамблю педагогів “Оріяночка”, який повертає до життя маловідомі, а то й забуті народні пісні. Заклад – перший лауреат міської літературно-мистецької премії ім.А.Малишка 2011 року. Тому цілком закономірно, що у друкованому виданні «Обухівський ярмарок народної творчості», який нещодавно побачив світ, присвячена сторінка і «Світлячку». Над чим зараз працює колектив? Які ще народні свята чи обряди впроваджено у навчально-виховний процес? Чи поспіває за творчими успіхами розвиток матеріальної бази закладу? Про це та інші аспекти діяльності дитсадка розповідає його завідувачка Раїса Іванівна Єременко. Розпочну з того, що ось на днях нас запрошено представляти обухівське дошкілля на всеукраїнській науково-методичній конференції на тему «Національно-патріотичне виховання дітей дошкільного віку: теорія і практика». Тема нашого виступу: «Взаємодія ДНЗ з родинами по вихованню шанобливого ставлення до народних звичаїв і традицій». У цьому плані ми маємо величезний досвід і методичні напрацювання. Для нашого колективу тема патріотизму – не…
Детальніше ...

ІНВАСПОРТ - ЦЕ МОЖЛИВІСТЬ ДОЛАТИ ТРУДНОЩІ І ПЕРЕМОГАТИ

 «Сакура» - так називається відкритий турнір з плавання Закарпатського обласного центру інваспорту, у якому цього року взяла участь і команда Київщини. У її складі - дві вихованки ДЮСШІ Київського регіонального центру інваспорту, учениці Обухівських третьої та п`ятої шкіл Каріна Цицаєва та Аліна Юрченко. Тренує їх досвідчений тренер Катерина Орда. Дівчата разом з іншими 140 учасниками з усіх куточків України, а також із Словаччини мали можливість змагатися у чудовому спорткомплексі села Баранинці, що під Ужгородом. Дівчата вперше брали участь у всеукраїнських змаганнях, але це не завадило їм досягти відмінних результатів: Аліна посіла два перших місця (100 м брас та 100 м комплекс) і одне друге місце (50 м брас). Каріна була другою у двох запливах по 50 метрів - у вільному стилі і на спині. Їхня участь в авторитетному турнірі стала можливою завдяки спонсорській підтримці ГО «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА». І дівчата, і тренер задоволені результатами турніру і планують далі удосконалювати майстерність у плаванні. Адже попереду - нові змагання.
Детальніше ...

ПАРОСТКИ ЦИВІЛІЗОВАНОСТІ ПЛЕКАЮТЬСЯ ВЛАСНОРУЧ

Останні роки місцеві ЗМІ багато писали про проблеми із будівництвом двох багатоповерхівок «Трипільська брама», що на вулиці Лермонтова. Інвестори спорудження своїх майбутніх квартир тривалий час боролися (а друга черга цю боротьбу не припиняє) за право отримати за «кровні» і чималі кошти омріяну житлову площу. Не будемо переказувати всі багаторічні перипетії людей, які стали жертвами обухівського варіанту «Еліти-центр». Але завдяки самовідданій і цілеспрямованій боротьбі ініціативної групи, яку очолював Валерій Іванович Воробець, перша черга «Трипільської брами» стала єдиним на той час будівельним об`єктом на всю Україну, який мешканці «вирвали» із, здавалося б, безвихідної ситуації і самотужки здали в експлуатацію. Зараз у більш як 190 квартирах шістнадцятиповерхівки проживають щасливі власники житлової площі, які для її обслуговування створили об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) під назвою «Лермонтова, 28». На сьогодні правління ОСББ очолює його голова Віра Володимирівна Литвин. Вона розповідає про становлення об`єднання, його проблеми і перші успіхи. Наш будинок офіційно введено в експлуатацію наприкінці 2011 року. Хоча деякі люди, яким просто не було де жити, заселялися у свої квартири ще до проведення електроенергії і води. Не хочеться згадувати той відчай, у якому перебували інвестори, коли вони виявилися ошуканими. І тільки ініціативна група, підтримана більшістю мешканців, зуміла мобілізувати всі сили і можливості, підключити місцеву владу, щоб через кілька років боротьби за свої права люди отримали свої законні квадратні метри. Звісно, нам дісталося багато будівельних проблем: не було ремонту в коридорах під`їздів, протікав дах, не була облаштована прибудинкова територія. У нас було два шляхи: перший – знову здавати кошти і наймати будівельників, другий – зробити це власними силами. Небайдужі мешканці прийняли рішення йти другим шляхом. Кожен трудився посильно: хто не міг виконувати важку роботу, той садив квіти на клумбах. Так ми відремонтували дах, по можливості робили ремонт у коридорах на своїх поверхах, змайстрували своїми руками бесідку та лавочки, повирубували хащі біля будинку і заклали клумби. За таким принципом оптимізували і кількість обслуговуючого персоналу, залишивши на сьогодні тільки чотирьох диспетчерів пожежної сигналізації-двірників, прибиральницю, голову правління і бухгалтера. Решту робіт виконуємо самостійно, організовуючи спільні суботники, толоки. Знаючи, як нелегко піднімати людей на такі заходи, як важко долати інерцію байдужості, що вам допомагає мобілізовувати мешканців будинку на такі роботи? Допомагає…
Детальніше ...

ДРУГА ЧЕРГА «ТРИПІЛЬСЬКОЇ БРАМИ»: МАЙЖЕ ДЕСЯТИРІЧНА ЕПОПЕЯ ОБМАНУ, ВТРАТ І ПОШУКІВ ВИХОДУ ІЗ БЕЗВИХОДІ

У цьому матеріалі йтиметься про другу чергу загальновідомої «Трипільської брами», яка стала уособленням ошуканих і зневірених інвесторів усіх недобудов у нашому місті. Наше видання писало про першу чергу «Трипільської брами», власникам житла в якій неймовірними зусиллями вдалося вирвати із безнадійної ситуації свої квадратні метри. Ще важчий шлях належало пройти другій черзі, якій дісталося ще більше втрат і ще більше організаційно-юридичних проблем. Але важку дорогу здолає лише той, хто вирушив у цю дорогу. От у таку довгу і нелегку дорогу вирушили інвестори другої черги «Трипільської брами». У них іншого шляху просто не було. Про усі складні багаторічні перипетії членів обслуговуючого кооперативу ЖБК «Трипільська брама» розповідають голова правління Леокадія Михайлівна Сябренко та член правління Ніна Хомівна Бадуліна. Л.М.Сябренко: Вісім років тому організувалися ми в обслуговуючий кооператив і вирішили безпосередньо на себе брати відповідальність за долю будинку. Бо ні державні органи, ні місцева влада не взяли активної участі у вирішенні наших проблем. А опинилися ми у майже безнадійному становищі. Вже вісім років як відкрита кримінальна справа на забудовника - директора фінансової компанії «Град інвест» Жоголєва, який розбазарив, а точніше украв у нас 28 мільйонів гривень (це у цінах 2008 року). Йому оголошена підозра, він знаходиться у міжнародному розшуку. Збанкрутував наш генеральний підрядник ТОВ ВБК «Моноліт». Зараз підприємство знаходиться в стадії ліквідації. ТОВ ВБК «Моноліт» який вклав наші кошти у спорудження паркінгу, офісних приміщень та міської музичної школи, а потім поставив нас перед фактом, що на спорудження квартир вже нема коштів. Проте після багаторічних зусиль правління кооперативу - судової тяганини, оформлення документів - ми стали повноправними власниками недобудованого комплексу і земельної ділянки під ним. На сьогодні готовність музичної школи, яку в кооперативу має викупити міська влада, складає майже 80 відсотків. Підлягають реалізації і паркінг та офісні приміщення. Із 351 квартири продано 284. Н.Х.Бадуліна: До цього ж за цей час застаріла і була знята з виробництва будівельна технологія куб 2,5, за якою розпочиналося будівництво. Тобто щоб продовжити будівельні роботи, нам слід переходити на нову технологію. Це ще додає проблем. І тому щоб запустити процес спорудження трьох секцій, нам був потрібен надійний і відповідальний інвестор. Цікавилися нашою недобудовою деякі київські компанії, мали намір взятися за добудову, але…
Детальніше ...

ОБУХІВКА ДАРИНА ТКАЧЕНКО – СРІБНА ПРИЗЕРКА ЧЕМПІОНАТУ СВІТУ З КІКБОКСИНГУ ЗНІМОК

На днях спортсменка клубу кікбоксингу «Обухівські тигри» спортивно-культурного комплексу профкому картонно-паперового комбінату Дарина Ткаченко повернулася з Чемпіонату Світу з кікбоксингу ISKA 2016, який проходив у Німеччині, в місті Штуртгарді. Ця тендітна обухівська дівчина, маючи честь виступати в українській збірній, додала до скарбнички клубу ще дві срібні нагороди. На сьогодні в активі «Обухівських тигрів» 8 золотих, 5 срібних та 1 бронзова нагорода з Чемпіонатів Світу з кікбоксингу. Солідна частка нагород у скарбничці клубу – Дарини Ткаченко. Перемагати і бути першою для неї вже звично: останні три роки з відповідальних змагань, у тому числі і чемпіонатів України, вона привозила лише золоті медалі. До всіх цих нагород доклав зусиль тренер «Обухівських Тигрів», президент ГО «Обухівський Союз Кікбоксингу» Віталій Мусійович Потебенько. А участі Дарини Ткаченко у чемпіонаті світу фінансово сприяла ГО «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА» . Вітаємо з перемогою та бажаємо нових звершень.
Детальніше ...

ВИЙШОВ ДРУКОМ КОЛЬОРОВИЙ АЛЬБОМ «ОБУХІВСЬКИЙ ЯРМАРОК НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ»

Культурно-мистецька громадськість чекала його виходу більше п`яти років. Через фінансові проблеми ця довгоочікувана подія відкладалася з року в рік. І ось нарешті завдяки фінансовій підтримці ГО «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА» «Обухівський ярмарок народної творчості» півтисячним накладом пішов до шанувальників народного мистецтва. Це мистецьке видання розповідає про недалеку історію народних ремесел на Обухівщині, про активне їх відродження за роки незалежності України. Тут представлені короткі біографічні дані майстрів народної творчості Малишкового краю, зразки їх творчого доробку. У ньому коротко йдеться також і про найяскравіших представннків різних мистецьких жанрів, у тому числі вокального і хорового – усього культурно-мистецького багатства, яким пишається Обухівщина. Минулого тижня у великій залі районного центру культури і дозвілля відбулася презентація видання, на яку зійшлися і з`їхалися багато митців Обухова і всього Малишкового краю, шанувальники мистецтва. Яскравому дійству передувала виставка, яку розгорнули народні майстри у так званому «мармуровому» фойє Палацу культури. Ця яскрава і гомінка – як справжній ярмарок – виставка відкрила багатьом «свіжим» і вже обізнаним любителям прекрасного високий професіоналізм і багатоманіття творчого потенціалу наших краян. На урочистому дійстві від спонсора видання з цього приводу слово мав Голова Правління ГО «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА» Ігор Лавренюк. «Вихід «Обухівського ярмарку» - велика подія в культурно-мистецькому житті нашого міста, - розпочав він. - До цього доклали зусиль багато творчих людей, які після довгих і безнадійних очікувань все ж таки отримали цей альбом. І ми розділяємо з ними цю радість. Творчі люди – це золотий фонд кожного народу. І дивлячись на представлену в альбомі творчість десятків наших земляків, не перестаєш дивуватися багатству наших талантів. А скільки в обухівському осередку унікальних майстрів з рідкісними видами ремесла, як наприклад, картини по воску ветерана війни і праці, бджоляра Михайла Григоровича Волошина. І так кожен з митців своєю творчістю прославляє наш обухівський край. Нехай ця велика мистецька подія стане для усіх нас – і митців, і підприємців – продовженням нашої плідної співпраці. Так разом ми будемо робити добрі справи для нашого міста, для людей, які тут живуть і будуть в ньому жити». Привітала обухівців з виходом «Ярмарку» і директор видавництва «Задруга» Наталія Бігун, яка з радістю завітала на презентацію. Вона висловила готовність і надалі співпрацювати з краєзнавцями у виданні…
Детальніше ...

Цитата

«Поки ти один, ти нічого не можеш змінити. Коли громада об’єднується, вона перетворюється на силу, яку неможливо перемогти» –
Ігор Лавренюк.
 
 

Круиз на катамаране в Таиланде Онлайн бронирование отелей по всему миру Отдых на Лазурном берегу Туры в Париж Экскурсии по Парижу Онлайн бронирование отелей по всему миру Горнолыжные туры в Альпы Продаж живина, сальцій, комбікорм