ВІЧНА ПАМ`ЯТЬ УСІМ ЗАГИБЛИМ ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИ

Кілька пам`ятних заходів, присвячених Героям Небесної Сотні, відбулися 19-20 лютого у нашому місті. Організувала таку поминальну зустріч із родинами загиблих під час Революції Гідності та у воєнних діях на сході України і волонтерська організація «Материнське серце». У заході взяли участь рідні незабутніх героїв Володимира Чаплінського, Олексія Бакки, Бориса Байненкова, В`ячеслава Єфіменка, Олега Тимка, Андрія Петрова, Дмитра Зосіма, Анатолія Коваля, Олександра Андрєєва, Ігоря Коваленка, а також голова спілки учасників АТО Віталій Іллєнко, його заступник Павло Москаленко та воїн 72-ої бригади Юрій Гайдаєнко, який перебував саме у відпустці. Найперше усі учасники заходу поклали квіти до пам`ятника Герою України Володимиру Чаплінському на Алеї пам`яті Героїв Небесної Сотні. Про значення подій трирічної давності у визволенні українського народу з імперського ярма говорила тут волонтер Валентина Мисяк, яка, не покладаючи рук, раз-по-раз їде на фронт з допомогою нашим воїнам. Далі живі квіти лягли на міському кладовищі до могил Володимира Чаплінського та загиблих в російсько-українській війні чи померлих від ран наших земляків. Про кожного з них розповідала Ольга Іванівна Тимко, яка, мужньо переживаючи втрату сина Олега, тримає зв`язок з родинами усіх наших загиблих, допомагаючи їм справитися з непоправним горем. У щемній обстановці згадали поіменно усіх загиблих на Майдані і на війні у поминальній залі, де на стінах - світлини вічно живих героїв. Свічі пам`яті перед образами воїнів запалили їх рідні. А далі події 20 лютого 2014-го знову зринули у пам`яті присутніх через безцінні відеокадри, на яких – останні хвилини земного життя і подвигу обухівця Володимира Чаплінського. Не забутий був жоден з воїнів нашого краю, світлини яких пропливли на екрані перед очима усіх присутніх. Назвемо їх: Олександр Рачинський, Олексій Бакка, Олег Тимко, В`ячеслав Єфіменко, Борис Байненков, Павло Литвиненко, Кирило Забєлін, Анатолій Коваль, Володимир Сергєєв, Андрій Петров, Дмитро Зосім, Микола Кабанець, Андрій Нелідін, Олександр Андрєєв, Ігор Коваленко, Віктор Березовський. До обухівців приєдналася голова волонтерської організації Наталія Ібрагімова, яка уклінно подякувала рідним загиблих за їхню жертву, принесену на вівтар боротьби за волю України. Медаль «Патріот України» прийняв з її рук син Героя України Володимира Чаплінського Володимир. Вона не могла не обійти увагою і невтомних волонтерів, які посильно підтримують родини загиблих і самовіддано продовжують допомагати нашим захисникам на фронті. Медаль «Патріот України»…
Детальніше ...

УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ ВЧАТЬ ПАТРІОТИЗМУ ЗА ПОСІБНИКАМИ ОБУХІВСЬКИХ ПЕДАГОГІВ

У лютому на базі НВК «Гімназія – ЗОШ І ст. м. Обухова ім. Володимира Мельника» відбувся регіональний «круглий стіл» «Початкова освіта в контексті формування нової української школи», організований обласною Академією неперервної освіти. У ньому взяли участь науковці академії, керівники опорних шкіл Київської області та обухівські педагоги-початківці. На цьому освітянському форумі була презентована програма з українознавства «Я люблю Україну» для 2-4 класів, створена педагогами гімназії Наталія Михайлівна Омельченко та Віра Вікторівна Синільник під науковим керівництвом кандидата педагогічних наук Марія Іванівна Чабайовської. Обухівськими педагогами був розроблений комплект навчально-методичної літератури курсу «Я люблю Україну», а саме: інтегрований посібник-зошит для учнів та методичний посібник для вчителів. Розробка обухівських педагогів зацікавила присутніх, адже у ній у доступній для дітей формі подано основні українознавчі поняття, які дуже актуальні у сьогоднішньому освітньому процесі. Як було зазначено у презентації проекту, за цією програмою вже працює не тільки гімназія Обухова, а й педагоги Конотопу на Сумщині. Ним зацікавилися освітяни Волині, де кілька місяців тому обухівські педагоги побували з проектом. Незабаром у них зустріч з цієї ж теми і в Рівному. Педагоги України цікавляться і замовляють навчальний матеріал обухівських педагогів. Крім посібників, вчитель гімназії Л. В. Мельник розробила в доповнення до них ще й медіа-супровід з музичними і художніми файлами. Тобто, як висловилася одна з авторів проекту В. В. Синільник, вони підготували українським вчителям весь необхідний матеріал для проведення 35-ти уроків з курсу «Я люблю Україну». А про те, щоб кожен з учасників «круглого столу» отримав для своєї школи ці безцінні посібники, подбала Громадська Організація «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА», яка допомогла закупити необхідні комплекти літератури. Автори і учасники педагогічного форуму висловлюють щиру вдячність Громадській Організації за розуміння актуальних проблем національно-патріотичного виховання українських дітей.
Детальніше ...

Весняні майстер-класи

«Любі чарівні феї! Щиро вдячні за хвилини творчості і добра. Дякуємо за турботу про дітей, за невтомне бажання залучати їх до праці, спілкування, порозуміння». «Дякуємо за добрі діла, щирі серця і готовність зробити життя прекраснішим. Нехай все те, що ви сієте людям, повертається до вас вдячністю, повагою, розумінням». «Яке диво - з нескладних і доступних матеріалів вийшов букет з весняних квітів. Який оригінальний, гарний виріб ми сьогодні виготовили! Велике спасибі працівникам за радість, яку сієте в душах дітей». «Дякуємо засновникам Громадської Організації Ігорю Васильовичу Лавренюку та Василю Васильовичу Скарлату за невтомність, неповторність і відданість людям. Бажаємо натхнення у вашій діяльності та досягненні нових цілей» «Щиро дякуємо за невтомність, працьовитість, відданість справі. Ми чекаємо нових зустрічей з вами». Це уривки з книги відгуків, які написали вдячні учасники весняних майстер-класів, які розпочалися в приміщенні Громадської Організації «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА» ще в лютому і тривають по сьогодні. За цей час сіли за столи і створили весняний подарунок своїм найдорожчим людям 40 класів початкової школи. У дітей горять очі від бажання створити такий оригінальний і яскравий подарунок власноруч, - розповідає керівник апарату Громадської Організації «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА» Ірина Анатоліївна Ткаченко. - Виготовляємо разом з ними з паперу нарциси, тюльпани і крокуси. Ставимо їх до вишуканої керамічної вазочки з брендом нашої організації. Такий яскравий подарунок нічим не поступається дорогим букетам із живих квітів. Навпаки, він і стоятиме довго, і з часом буде пам`яттю цим дітям про радісні миті їх творчості. Ми не приурочували наш майстер-клас жіночому дню, бо до нього у суспільстві неоднозначне ставлення. Але діти по інерції традиційно пов’язують початок весни з вшануванням дорогих матусь. І було помітно, яким особливим бажанням світилися очі хлопчиків створити подарунок для дорогої мами. Члени організації Ірина Торощина, Юлія Линник, Олена Дрига, які вчать дітей умілими руками творити красу, відзначають зацікавленість педагогів у цьому мистецькому заході, їх допомогу в організації цих творчих акцій. Весняні майстер-класи покликали до спільної творчості і батьків – вони все частіше приходять разом з дітьми і радіють їх успіхам. Також в Громадській Організації не відмовляють у можливості створити весняний букет і дітям із сіл району. Наприклад, матеріали для майстер-класу члени організації передали деремезнянським дітям. І ще…
Детальніше ...

Вдячність Заслуженому Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України

На одному подиху переглянули програму, запропоновану нашими гостями 01 березня 2017 року – колективом артистів Заслуженого Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України, який прибув до нашого міста на запрошення ГО «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА». І репертуар з дорогих серцю пісень української естради 50-70 років, і рівень виконавської майстерності, і дружні овації залу створили нам неповторне свято, часточку якого кожен поніс із концертного залу додому. Раді зустрічі з вами, шановні артисти, вдячні за подаровані щасливі миті чистого мистецтва. Успіхів вам і до нових зустрічей!
Детальніше ...

Весняні майстер-класи продовжуються

24 лютого до офісу ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "НАРОДНА РАДА ОБУХОВА" завітали учні 4-В та 1-А (ЗОШ №3 - ліцей), 3 клас (ЗОШ № 4), 1 клас (ЗОШ № 1). Дякуємо батькам, які приходять на майстер-класи та допомагають діткам справитися із завданням. Фото з майстер-класу можна подивитися за посиланням ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ №НАРОДНА РАДА ОБУХОВА".
Детальніше ...

Весняні майстер-класи продовжуються

23 лютого до офісу ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "НАРОДНА РАДА ОБУХОВА" завітали учні 4-Б (ЗОШ №3 - ліцей), 2-Б та 3-Д ("НВК СЗОШ №5- ЗОШ №5"), 6 (ЗОШ №2). Як зазначили діти: "За вікно сиро та похмуро, а для гостей зацвіли солодкі квіти, які подарують радість найдорожчим людям". Дякуємо батькам, які приходять на майстер-класи та допомагають діткам справитися із завданням. Батьки 2-Б класу "НВК СЗОШ №5- ЗОШ №5": "Дякуємо за ще одну чудову можливість здивувати мам таким приємним подарунком, а наших дітей можливості навчатися виготовляти таку красу! Дякуємо, що знаходите бажання, час та можливості робити таку Велику Справу!". Фото з майстер-класу можна подивитися за посиланням ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ №НАРОДНА РАДА ОБУХОВА".
Детальніше ...

Розпочалися весняні майстер-класи

Вже традиційно напередодні весни ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "НАРОДНА РАДА ОБУХОВА" запрошує школярів на майстер-класи. 21 лютого свої подарунки для найдорожчих людей вчилися робити учні 3-Б (Гімназія), 2-А та 3-А (СЗОШ №1), 3-Г (ЗОШ №3 - ліцей). А 22 лютого до ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "НАРОДНА РАДА ОБУХОВА" завітали учні 4-Г та 1-Г (ЗОШ №3 - ліцей), 2-Б та 4-Б (СЗОШ №1). Дякуємо волонтерам, які надали допомогу у підготовці до майстер-класу. Дякуємо батькам, які приходять на майстер-класи та допомагають діткам справитися із завданням. Фото з майстер-класу можна подивитися за посиланням ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ №НАРОДНА РАДА ОБУХОВА". 
Детальніше ...

ТОРЖЕСТВУЮЧА ХОДА ОБУХІВСЬКОГО РУШНИКА СТОЛИЧНИМИ БІБЛІОТЕКАМИ ТРИВАЄ

Багато любителів народного мистецтва і шанувальників творчості відомого обухівця Андрія Малишка зібралося 4 січня у великому читальному залі столичної бібліотеки ім. А. Малишка, що в Дніпровському районі. Тут відкривалася виставка «Рушники Малишкового краю», яка впевненою ходою ось уже кілька місяців крокує Київщиною і столицею України. Її організатор – Обухівський музей-садиба А. Малишка за участі обухівських народних майстрів і літераторів. Генеральний спонсор літературно-мистецького заходу – ГО «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА» (голова правління І. В. Лавренюк). Після експозиції в столичній мистецькій бібліотеці ім. Бажана, яка тривала протягом грудня минулого року, на початку нового 2017 року виставку приймала Малишкова бібліотека. Як висловилася її директор Надія Хвоя, для колективу бібліотеки це особлива радість і водночас відповідальність, адже вони співпрацюють з Обухівським музеєм вже кілька років. Завдяки цій співпраці особистість нашого поета-земляка і його творчість стала стрижневою у популяризаторській роботі бібліотеки. Ідейно творчість поета невіддільна від унікального явища в українському вишивальному мистецтві – обухівського «шитого» рушника, два десятки зразків якого дивували киян того дня своєю надзвичайною красою й енергетикою. Про це та ще про значення народного мистецтва й українського звичаю в житті сучасного українця говорила народознавець Ніна Михайлишина. Вона представила всі складові обухівської експозиції: колекцію рушників наших майстрів Світлани Зохнюк, Надії і Вероніки Поліщук, Ірини Гаврилюк, а також родинні сорочки і рушники письменниці Наталі Любиченко та заслуженого майстра народної творчості України Галини Кучер. Галина Федорівна представляла також столичній публіці своє сонячне мистецтво соломо- і лозоплетіння. Рука об руку із митцями Обухова йдуть літератори. Про творчий доробок і книги кожного з них розповіла член Національноїа спілки письменників України Наталя Любиченко. А ще вона, як досвідчений педагог, зупинилася на важливості виховання підростаючого покоління на вічних християнських істинах – любові, доброті, якими керувалися у своєму нелегкому житті і авторки рушників - наші прабабусі. Про пізнавально-виховну діяльність обухівського творчого осередку, що ґрунтується і на мистецькій спадщині предків і на сучасних доробках, розповідала старший науковий працівник музею-садиби Андрія Малишка Олена Артюшенко. Глибоке естетичне враження від презентації виставки було б неповним, коли б не колядки, інші народні пісні та Малишкові пісенні шедеври у виконанні викладачів і учнів Київської художньої школи ім. Жуковського та музичної школи №6. Своїми думками з приводу почутого і побаченого…
Детальніше ...

«Нехай жодне гниле слово не виходить з ваших уст»

Ще з біблійних часів і по сьогодні актуальним залишається чистота Слова, яке, як стверджує Євангеліє, було початком усього. А говорити зараз про це назріла нагальна потреба, адже безвідповідальне ставлення до своєї мови, повсюдний словесний бруд, вульгарщина заполонили усе довкола. Це аномальне явище не має вікових чи соціальних меж: послуговуються брудом не тільки у пивних барах і на будівництві, а й у владних кабінетах, навіть в учнівських колективах. І якби тільки естетичну дисгармонію несли ці лихі слова. На велику біду, за своєю руйнівною силою вони страшніші за війну і природні катаклізми, бо їхня вбивча сила поражає підступно, тотально і безповоротно. Це невелике дослідження ґрунтується на висновках спеціалістів і покликане пояснити природу лихослів`я і його згубний вплив на живу душу. Для бажаючих розмістимо також прості і доступні поради, як вберегти себе і своїх близьких від моральної згуби. ЗВІДКИ ВЗЯЛОСЯ В НАШІЙ МОВІ ЛИХОСЛІВ`Я Іноземний мандрівник ще у 16 ст. зауважив, що в українців чотири лайливих слова: дідько, собака, свиня і нечистий. Згадаймо, як висловлювали свої негативні емоції наші діди і батьки. Це: дурень, бовдур, телепень, пеньок, негідник, йолоп, остолоп. Вже різали слух різкіші характеристики: чортяка, паразит, падлюка. А як напівжартівливо по-доброму сварилися наші бабусі: хай ти тямися, матері твоїй шапка грошей, щоб тобі добро було! І які тепер «перли» ненормативної лексики видають нам і дорослі, і малі, і чоловіки, і жінки. Чого варті лише на кожному кроці начебто безобідні «блін» і «капець»! Вдумайтеся, що вони означають, для чого вживаються і чи можна без них обійтися. Та для людини найстрашніші так звані «матерні» слова, які паразитують на найсвятішому: імені матері і Бога. Де взялися вони у нашій мові? Адже ще в середині 60-70-х років минулого століття українське село, як носій народної культури, не послуговувалося цим брудом. Знавці кажуть, що пішли масово в народ матерні слова після війни та з місць позбавлення волі – як наслідок колоніального минулого, якого й досі ми не можемо позбутися. І виникли вони не серед українців. Як пише відомий український дослідник Братко-Кутинський у книзі «Феномен України», з`явилися вони у нашого північного сусіда від татар, що на той час не мали традиційної сім`ї і їхні діти знали лише своїх матерів, яких…
Детальніше ...

СУДДІ ПЛАКАЛИ, А КОНКУРЕНТИ АПЛОДУВАЛИ ЮНИМ УКРАЇНОЧКАМ

Нещодавно обухівці відкрили для себе ще одне надзвичайне мистецьке явище - камерний дівочий хор Київської середньої спеціалізованої музичної школи ім. М. Лисенка. Духовні твори у його виконанні обухівські любителі камерного співу двічі слухали у великому залі ресторану «Золотий фазан», господиня якого Лалі Давітідзе і запросила на гостину цей унікальний колектив. Звучали у ті передріздвяні дні колядки і щедрівки, духовні твори відомих авторів. Цей ангельський спів вихованок спеціалізованої музичної школи заворожив усіх присутніх, а члени Громадської організації «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА» надали ще й фінансову допомогу колективу на поїздку на черговий престижний конкурс, який мав відбутися у Латвії. І ось надійшла радісна звістка: дівочий хор музичної школи імені Миколи Лисенка зайняв перше місце на ХІІ Міжнародному Фестивалі духовної музики «SILVER BELLS» в Даугавпілсі. Один з організаторів поїздки колективу на конкурс Павло Нейман так висловився з приводу цієї перемоги: «Дівчатка заспівали так, що просто нема слів. Лише гордість за те, що в Україні є такий «діамант». Ці геніальні «малявочки» заткнули за пояс чотири десятки колективів з Білорусі, Естонії, Латвії, Литви, Росії. Коли в костелі, що знаходиться за 800 кілометрів від Києва, звучить "Добрий вечір тобі, пане господарю", "Щедрик", "Ой у місті Віфлеємі" і публіка, яка не знає української, заворожено слухає, розуміє і відчуває… Коли дівчаткам аплодують сильні конкуренти, а в очах слухачів, у тому числі і членів журі, блищать сльози, це значить, що Юлія Пучко (керівник колективу) зі своїми вихованками відкриває світові Україну … Великим Мистецтвом. Це неймовірна гордість!» ГО «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА» теж вітає цей талановитий дівочий колектив, бажає йому нових творчих успіхів в утвердженні високого українського хорового мистецтва і знову чекає його в Обухові .
Детальніше ...

ВИХОВУЮЧИ ПЕРЕМОЖЦІВ, КЛУБ ПАУЕРЛІФТИНГУ ДБАЄ І ПРО ГІДНУ ЗМІНУ

Три роки працює в нашому місті спортивний клуб "Power Hulk", гартуючи тіло і дух десяткам хлопців і дівчат, дорослим чоловікам. Нещодавно вихованці клубу здобули перемогу в номінації "Спортсмен року - 2016" з пауерліфтингу по федераціі GPF. Валентина Терентьєва зайняла перше місце серед жінок, а Микола Масюткін - серед юніорів. Зазначимо, що спортсмени обухівського клубу неодноразово брали участь у змаганнях з пауерліфтингу, займаючи перші місця на чемпіонатах світу та Украіни, виконуючи нормативи майстрів спорту та майстрів спорту міжнародного класу. Спортсменів виховує і готує до змагань досвідчений тренер Дмитро Штуковецький. Працюючи на перспективу, клуб запропонував Громадській Організації «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА» співпрацю, запросивши безкоштовно займатися у своєму тренажерному залі під керівництвом досвідченого тренера 15-х хлопчиків з обухівських родин. Приклад старших титулованих спортсменів надихатиме юних спортсменів прокладати свій шлях до перемог і визнання.
Детальніше ...

БАГАТОТИСЯЧНІ ВТРАТИ НА ПОЛЯХ ОБУХІВЩИНИ В ЛИСТОПАДІ-ГРУДНІ 1943-ГО

 «Пізнайте правду, і вона зробить вас вільними», - вчив Вольтер, а наш мандрівний філософ Григорій Сковорода був переконаний, що «неправда гнобить». Тому нам, теперішнім, не варто забувати гірку правду про нашу недалеку минувшину, щоб вона нас звільняла від ідеологічного рабства. Одна із сторінок української історії – Друга Світова, на неоправданих жертвах якої десятиліттями спекулювала радянська пропаганда. І досі правда про ті воєнні лихоліття якщо й не замовчується, то відсувається на задвірки. Бо наше хворе суспільство дуже повільно позбавляється від рабства, зокрема інформаційного. Тому і недоречні, наприклад, ура-патріотичні висловлювання з приводу визволення Обухівщини 7 січня 1944 року. Як стверджують дослідники, в оборонних боях на лінії фронту, яка простяглася нашим районом від придніпровських сіл до Білої Церкви, на кілька десятків німців було покладено більше п`яти тисяч радянських воїнів, більшість з яких – неозброєні і необліковані місцеві новобранці. У селах району чи не в кожній сім`ї зберігаються перекази про загибель рідних у листопаді-грудні 1943-го, мобілізованих після заходу радянських військ. Наводимо уривки з краєзнавчої книги заслуженої вчительки України Галини Хитенко «Із туману забуття», які проливають світло на ті страшні події. Розповідає Євдокія Немилостива, с. Нові Безрадичі: «Жила я у Красній Слобідці, навпроти клубу, де поселили новобранців. Ми, краснослобідська молодь, подружилися з ними… А одного ранку їх усіх послали на німця. Три рази ходили вони в атаку, доки німці всіх не поклали: ворог зверху, а хлопці – в долині. Німці б`ють їх, бідненьких. Чому їх не підтримали з гармат чи якоїсь великої зброї? Не знаю… Як вони всі полягли, то тоді гаркнуло, стрілянина почалася. Тоді наші німця вибили… А наших солдатиків набило – аж страшно дивитися. Нам наказали, щоб ми ходили по полю і закривали їм очі, забирали документи. Нахиляєшся і пізнаєш хлопця, який тільки недавно з тобою співав. А він сидить, як живий, дивиться. Доторкнулася до нього, а він і повалився набік. Убитий! Так мені було гірко. Закрила очі. Забрала документи. Носили, носили ми ті документи, а кінця-краю цьому не було видно. Як було боляче узнати після закінчення боїв, що тільки два німці були убиті, а наші всі там полягли…» Згадував Гончар Григорій Пантелійович, с. Старі Безрадичі: «Тих, що вирвалися з оточення і полону, послали…
Детальніше ...

Доброволець «Айдару» Микола ШВАБ: «ПРИЙШОВ ЧАС ІТИ В НАСТУП І ПЕРЕМАГАТИ»

На нього не можна не звернути увагу, бо, крім незалежницького вільнолюбивого світогляду, глибоких знань з історії свого народу, викладав думки по-дитячому щиро і схвильовано. Його нещодавна розповідь про сучасні події на сході країни на вечорі вшанування пам`яті отамана Зеленого розставила усі логічні акценти і поєднала боротьбу українського народу останніх ста років у єдиний ланцюг національно-визвольної війни проти імперської Росії. Виходячи з цього, стає зрозумілим, чому дмитрівчанин Микола Степанович Шваб (позивний Клаус), після активної участі у подіях Майдану, 64-річним у перших рядах добровольців «Айдару» став на захист своєї держави. Про витоки і формування його патріотизму в умовах радянського тоталітарного рабства і про патріотизм як головну і єдину мотивацію у рядах добробатів ведемо з ним розмову. Як правило, незалежницький світогляд передається генами. І з Вами було так? Мої пращури – німці. 1551 року польський король Зігізмунд Август за вірну військову службу передав їм землі на території сучасної Житомирщини – так звану Берцовщизну. Про це я знайшов відомості в архіві. В уже ближчій історії мого роду дід по батьковій лінії був розстріляний більшовиками у 1920 році як петлюрівець у віці 36 років, маючи 5 дітей. У сім`ї передавався переказ, як дід порівнював тогочасних наших козаків і прийшлих завойовників москалів: перші на конях, як вогонь, запальні, браві, а москалі – обдерті, блохасті і голодні. Загалом наше прізвище Шваб по-слов`янськи означає «прусак». За півтисячу років прусаки Шваби прижилися серед українців і стали не тільки вправними господарями і воїнами, а й затятими патріотами цієї землі. Чому Ви вийшли на Майдан із самого його початку? З приходом до влади Януковича я, по правді, мало сподівався, що народ підніметься. Проте я розумів, що кухонна політика теж безперспективна і я сам нічого не зможу зробити, треба об`єднуватися із собі подібними. Тоді, у листопаді 2013-го, ще ніхто не називав цей спонтанний спротив Революцією Гідності, однак на Майдан вийшли, як і я, ті, хто не міг більше терпіти бедлам у країні, знущання над національною і громадянською гідністю, тотальну русифікацію. Тільки там, серед майданівців, я відчув себе часточкою великого народу, а що цей народ не можна перемогти, я переконався на фронті. У нашому батальйоні «Айдар» воювали за Україну представники більш як 20 національностей…
Детальніше ...

ЗАВЕРШИВСЯ ХУДОЖНІЙ ЕТАП ДИТЯЧОГО КОНКУРСУ «ПОБАЧИТИ СВІТ ОЧИМА ДИТИНИ»

На днях підбито підсумки другого – художнього – етапу літературно-художнього конкурсу «Побачити світ очима дитини». Цю почесну і відповідальну місію виконувало поважне журі у складі Лариси Рябченко (голова журі, художник, педагог) та членів - Олени Діасамідзе (художник), Валерія Кравцова (директор Обухівського АТП 13238), Наталі Любиченко (член НСПУ) та Олени Артюшенко (ст. наук. працівник Обухівського музею-садиби А.Малишка). Нагадаємо, що юні художники працювали над ілюстраціями до літературних творів, написаних переможцями і відзначеними окремими призами першого етапу конкурсу – літературного. На конкурс малюнків-ілюстрацій подали свої твори майже п`ятдесят дітей різного віку – від 8 до 17 років. Загалом на розгляд журі було представлено 61 робота. За положенням про конкурс, сильніші твори визначалися за трьома віковими категоріями: молодша (від 6 до 10 років), середня (від 11до 14), старша (від 15 до 18). Роботи дуже цікаві за втіленою на папері думкою, за композицією, за художньою формою. Тому членам журі було дуже нелегко визначити кращі, адже бралися до уваги міра розкриття теми літературного твору, оригінальність композиції і жанру, рівень художньої вправності. Ті роботи, які не «дотягли» до призового місця, але мали художню привабливість, відзначені окремими нагородами. Вікова категорія від 6 до 10 років: І місце Слюсар Анастасія (до твору «Звідки беруться сестрички» Большової Іванни) ІІ місце Давітідзе Кесарія (до твору «Монофон» Кулініч Марини) ІІ місце Леус Кароліна (до твору «Благаю миру на землі!» Купрієнко Анни) ІІІ місце Анохіна Аліна (до твору «Пригода в лісі» Клочай Софії) ІІІ місце Семенець Дмитро (до твору «Дощик» Малишка Андрія) Номінація «За теплоту передачі образу» Залізняк Вероніка (до твору «Щеня» Лисенко Вероніки) Номінація «За тремтливість передачі твору» Устименко Вікторія (до твору «Щеня» Лисенко Вероніки) Номінація «Петриківський розпис» Мирончук Іванка (до твору «Наша мова» Ярмолюк Катерини) Номінація «За комічну подачу твору» Боровик Володимир (до твору «Мій день» Ставничого Івана) Вікова категорія від 11 до 14 років: І місце Бацура Євгенія (до твору «Ангел, що грає на фортепіано» Антонової Євгенії) ІІ місце Кирик Олександра (до твору «Щеня» Лисенко Вероніки)) ІІІ місце Рагуцька Вікторія (до твору «Гармоніка» Вялкової Вікторії) ІІІ місце Байдур Катерина (до твору «Щеня» Лисенко Вероніки) Номінація «За фантазійність» Лакиза Олексій (до твору «Гармоніка» Вялкової Вікторії) Номінація «За казкову образність» Орішко Надія (до…
Детальніше ...

НОВОРІЧНІ ВИСТАВИ ЗАЛИШИЛИ СВІТЛИЙ СЛІД В СЕРЦЯХ І ДІТЕЙ, І АКТОРІВ

Новорічне театральне дійство, яке було організоване у приміщенні Громадської організації «НАРОДНА РАДА ОБУХОВА», здійснювалося професійними акторами естрадного театру «Ескіз». У попередньому номері ми розповідали, як реагували на нього діти, яку участь брали. Новорічна вистава була наскільки захоплююча, наскільки рухлива, що цікавість до неї не спадала протягом усієї дії. Діти і гралися, і танцювали, і співали, і загадки розгадували. І діти, і вчителі, і батьки залишили найкращі відгуки про те, як бездоганно було організовано і підготовлено новорічне свято. А чи сподобалося спілкування з обухівськими дітьми і дорослими столичним акторам? Про це ми запитали в Юрія Гречаного (виконавець ролі Джокера), актора естрадного театру «Ескіз». Ми з найкращими почуттями згадуємо вистави в Обухові. Ми вдячні педагогам за виховання дітей. Учні вели себе чемно і водночас розкуто, проте без бешкетування чи непослуху. Вони активно долучалися до дійства, тому нам легко було з ними працювати. А щодо організації вистав, то все було настільки чітко продумано, якісь невеликі проблеми вирішувалися оперативно, без зволікань. Ставлення до нас теж було якнайкращим. Ми б хотіли і надалі співпрацювати з цією Громадською Організацією. Користуючись нагодою, ще раз вітаємо усіх обухівців з Новорічними святами!
Детальніше ...

ВІД ХАТИ ДО ХАТИ КРОКУЄ КОЛЯДА

Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягає ще арійських часів. Колядки пов’язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з’їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з’їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами. Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. У різних місцевостях колядування мало свої відмінності. На Східній Україні переважали обходи з різдвяною зіркою, на Західній — із ляльковим або живим вертепом. Крім релігійної народної драми, розігрували різні театралізовані сценки. Зазвичай колядують хлопчики, бо вони, як вважали, приносять удачу. Колядки і щедрівки – це два пласти календарних пісень, які збереглися винятково в традиції українців. Є різниця між колядою і колядкою: колядка – різдвяна пісня народного походження, яка прославляє народження Христа, а коляда – це церковна пісня. Щедрівка – це язичницька традиція. У текстах щедрівок багато є про першу ластівку, про плуг, який оре поле, тощо. Там переважно весняна тема, бо, як уже йшлося раніше, язичники зустрічали новий рік 1 березня. Одні Святвечір розпочинають із куті, інші нею завершують трапезу. В деяких сім’ях дідух ставлять на найпочеснішому місці – на столі. В інших – ховають його під скатертину. Проте без дідуха, куті та колядування не обходяться свята в жодній українській родині, тому важливо знати значення та походження цих незмінних атрибутів Різдва. Дідух (дідів дух) – це символ єднання у Свят-вечір зі своїми предками. У давнину дідух робили з останнього обжинкового снопа. Він - оберіг від усього негідного та злого, що може трапитися впродовж зими. А наприкінці зими дідух спалювали. Оскільки в язичників новий рік починався 1 березня, саме тоді й палили цей оберіг. У вечір…
Детальніше ...

Цитата

«Поки ти один, ти нічого не можеш змінити. Коли громада об’єднується, вона перетворюється на силу, яку неможливо перемогти» –
Ігор Лавренюк.
 
 

Круиз на катамаране в Таиланде Онлайн бронирование отелей по всему миру Отдых на Лазурном берегу Туры в Париж Экскурсии по Парижу Онлайн бронирование отелей по всему миру Горнолыжные туры в Альпы Продаж живина, сальцій, комбікорм